Завершився 27 BookForum — головний культурний фестиваль країни, який у зв’язку з пандемією вперше відбувся в онлайн-форматі. Упродовж п’яти днів відвідувачі мали змогу переглянути події та зустрітись з улюбленими авторами. Ми пропонуємо познайомитися з найцікавішими книгами форуму.

Сенцов, О. Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки: [зб. автобіогр. оповідань] / О. Сенцов; пер. з рос. С. Осоки. – Л. : ВСЛ, 2020. – 792 с.
«Хроніка одного голодування» — тюремний щоденник, який О. Сенцов почав вести у травні 2018 року. День за днем, протягом 145-ти днів, незважаючи на моральний тиск і фізичне виснаження, дрібним нерозбірливим почерком у зошиті Олег відверто, різко і гранично точно фіксував свої тюремні будні в російській в’язниці, спостереження і думки. «4 з половиною кроки» – збірка малої прози Сенцова, написана в російській тюрмі. Що відчуває людина, вперше потрапивши до в’язниці? Як за товстими стінами й тьмяними вікнами з подвійними ґратами, у тісних і брудних камерах живуть арештанти? Яких правил і законів доводиться дотримуватися, опинившись там? Автор розповідає про життя в’язнів та про обставини, що привели їх у неволю, максимально об’єктивно й відсторонено – не виправдовує, не засуджує, лише засвідчує.

Основні події в книзі «Боротьба за правду» (Мороз О. Боротьба за правду / О. Мороз . – К. : Yakaboo Publishing, 2020 . – 160 с.) відбуваються з весни 2019 до літа 2020 років. В книзі два головних герої. Дядько Іван, простий, розумний трудяга, який не встигає за інформацією і через це постійно набиває гулі. Він патріот, живе Україною, але розуміє, що в країні все жахливо. Розуміє, що всі маніпулюють, але як – не знає. І його племінниця, яка якраз займається тим, що розставляє граблі для таких дядьків, маніпулюючи ними через медіа та соціальні мережі. В книзі описаний переломний момент, коли дядько остаточно заплутався, а племінниця вирішила перейти на інший бік сили. Замість того, щоб маніпулювати – вчити простих людей протистояти цим маніпуляціям…

Роман «Юра» (Гримич М. Юра : роман / М. Гримич . – К.: Нора-друг, 2020 . – 352 с.) є незалежним продовженням роману «Клавка» (2019). Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра – студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний науковець-початківець – потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж двома світами, – з одного боку, світом «золотої молоді», дітей секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого, – світом його мами Клавки, яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для шістдесятництва.

В «Планеті Полин» (Забужко О. Планеті Полин : вибрані есеї . – К.: Нора-друг, 2020 . – 384 с.) є чотирнадцять есе, вони згруповані в три великі розділи. Умовно жіночий портрет, умовно чоловічий, умовно групова знімка. Героїнями першого розділу стали Софія Яблонська, К. Білокур, С. Павличко, О. Токарчук. Це ті, хто приречені залишатися поза офіційною історією, й чинять опір невидимості. Чоловіки-герої «Планети полин»: І. Забужко, Ю. Покальчук, Ю. Шевельов, Й. Бродський, Л. Плющ. Це ті, хто приречені на історію, й чинять опір її контролюючому погляду. В трьох «колективних» нарисах Забужко обмірковує досвід переживання «кінця історії», який випав на долю чорнобильської і постчорнобильської генерацій, досвіди покоління, яке засвідчило смерть імперії і народження держави.

«Порт Житана» (Ильченко О. Порт Житана: роман / О. Ільченко. – Чернівці: Меридіан Черновіц, 2020. – 256 с.) роман, у якому історія тісно переплетена із сучасністю, а мистецтво – із людськими долями і стосунками. «Порт Житана» – затишний ресторанчик на березі мальовничого Женевського озера. У різний час він стає особливим місцем для Марка Мазура, українського художника-емігранта, який прославився своїми авангардними роботами в міжвоєнному Парижі, і Сергія Коваленка, мистецтвознавця, що збирає колекцію для впливового київського олігарха й намагається розкрити загадку таємничого зникнення свого славетного земляка.

Роман «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Павлюк І. Я бачу, вас цікавить пітьма: роман / І. Павлюк; пер. з рос. В. Стах . – Л. : ВСЛ, 2020. – 664 с. ) – про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. У центрі сюжету – київський кримінальний психолог Андрій Гайстер, якого відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір – серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати… У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут…

Книжка І. Карпи (Карпа І. Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете / І. Карпа . – К.: #Книголав, 2020 . – 216 с.) – це іронічний нон-фікшн, у якому українська письменниця ділиться секретами довготривалих і короткочасних знайомств, порадами для тих, хто хоче опинитися в міцних і успішних стосунках, а також не оминає увагою і свої романтичні пригоди — у Франції та поза нею. У виданні розгортаються справжні історії, самої Ірени або її близьких друзів, приправлені фірмовим гумором, завдяки якому навіть розлучення та любові страждання звучатимуть дотепно.

У хлопцях звикли найперше цінувати силу, успішність і харизматичність, та аж ніяк не доброту, щедрість чи вміння дружити. Книжка «Хороші хлопці» (Кемп Р. Хороші хлопці / Р. Кемп; пер. з англ. Е. Честер. – К.: #Книголав, 2020 . – 120 с.) кидає виклик застарілій системі цінностей і знайомить нас з 50 героями, які показали, що змінити світ можна без меча і власного літака. Тут зібрані історії дивовижних чоловіків, серед яких М. Алі, Л. Мессі, С. Жадан, а також маловідомі герої, як-от Д. Гаррісон, який мало не все життя здавав свою рідкісну кров, щоб врятувати мільйони немовлят. У виданні автор розповідає про важливі вчинки справжніх героїв і простих чоловіків і доводить, що бути добрим справді круто. Над розворотами про М. Пирогова, А. Макаренка, В. Чорновола, В. Фречку працювали: автор текстів Ю. Марченко, ілюстраторка Д. Федоринська.

У збірці малої прози (Токарчук О. Химерні оповідання / О. Токарчук; пер. з рос. В. Дмитрук . – К.: Темпора, 2020. – 208 с. ) нобелівська лауреатка Ольга Токарчук ступає на звичну для себе територію помежів’я, що утворилося десь на перетині міфів і науки, реальності й вигадок, пам’яті та мрій про майбуття. І наче надсильна чаклунка чи надвпливова науковиця, авторка зіштовхує ці виміри, наче в колайдері, змішує їх, наче у зіллеварному казані, ‒ аби зробити щось, що здавалось цілковито звичним, не таким. І цими зіткненнями, переплітаннями і змішуваннями у кожному оповіданні вона творить нову реальність, де не залишається місця колишнім межам і де героям та читачам доводиться шукати чи прокладати їх заново.

Ми впевнені, що вам сподобаються ці книги. Читайте із задоволенням!