Тонка медитація на тему любові і втрати

Манкелль Г. Італійські черевики [Текст]: роман / Г. Манкелль; пер. зі швед. Г. Мамчур. – Харків : Фоліо, 2013. – 314с. – (Карта світу. Швеція).
Геннінг Манкелль – один із найвідоміших сучасних шведських письменників і драматургів. Він надзвичайно популярний і за межами своєї країни. Багато з його творів було екранізовано.
«Італійськи черевики»… На відміну від більшості його творів це не детектив. Це роман про передчуття смерті, провину і втрати минулого. Фредрік, 66-річний чоботар, в минулому хірург, кілька років тому залишив медицину через помилки, що призвели до смерті пацієнта. І тепер живе на невеликому острові на краю архіпелагу в оточенні тиші, пса, кота й мурашника у вітальні. Одного разу його знаходить Гарріетт – жінка, яку він кинув 40 років тому, хоч вона й була коханням всього його життя. Гарріет вмирає від раку і дуже хотіла б побачити озеро в лісах Скандинавії, яке Фредрік обіцяв показати їй в молодості…
Атмосфера оповіді настільки пронизує думки, що ти ніби відчуваєш себе одним з учасників описаних подій. Ця атмосфера вводить читача в стан героя, загострює емоції та переживання. Роман Манкелля пронизаний якоюсь дивною меланхолією, яка переливається від депресивних відчуттів до радісних миттєвостей…
Герої роману здаються дивними та химерними: дівчина, яка відправляє листи світовим політикам з осудом їхньої діяльності, поштар, який постійно знаходить у себе симптоми невідомих хвороб, чоловік, який зненацька та без причини залишає свою кохану. Та це тільки на перший погляд вони незвичні. Якщо розібратись, кожен з нас має свої звички чи моделі поведінки, які інші можуть сприйняти за дивацтво. Відповідно згадані герої досить реалістичні, просто обставини життя їх заганяють у незвичні ситуації. Ця книга говорить про те, що між кожною ситуацією та подією в житті залишається тісний взаємозв’язок. І розірвати його неможливо, навіть якщо відсторонитись від світу та спробувати забути минуле. У свій час усе повертається, щоб перевернути реальність з ніг на голову. Інколи це приносить лише нещастя, а інколи навпаки – дозволяє знайти вихід із непроглядної імли…