І нам, і Вам є чим зачитуватися. Українські видавництва надрукували чимало нових якісних книг від українських та зарубіжних авторів, прочитати які ніколи не пізно…

«Радіо Ніч» — найгостросюжетніший, але водночас найліричніший роман Ю. Андруховича. Простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі (Андрухович Ю. Радіо Ніч: роман / Ю. Андрухович. – Чернівці: Меридіан Черновіц, 2021. – 456 с.). Як і в «реальній дійсності», ще одна революція зазнала поразки. Можливо тому, що втратила свого загадкового лідера. Йосип Ротський, музичний герой барикад, змушений хоч кудись утікати, приміряючи на себе долю багатьох інших Йосипів. Його переслідують, і режимні спецслужби – це лише пів біди. Є ще недоречна любов, з якою не звладати, і банківська таємниця, з якою не впоратися. В’язничний досвід і мимовільно успішний теракт. А також розум і забуття, сміх і темрява, холод і пекло, іронія і щем…
«Сокира» — зразковий роман для дорослих та підлітків про силу людського духу, у якому порушено проблеми дорослішання та виживання в умовах дикої природи (Полсен Г. Сокира: роман / Г. Полсен; пер. з англ. Л. Семиволос. – Харків: Віват, 2020. – 208 с.), що отримав премію Ньюбері та був екранізований.
«Таємниця старого лами» (Бату Д. Таємниця старого лами: роман / Д. Бату. – Львів: ВСЛ, 2021. – 204 с.) – це не просто збірка оповідань про Вчителя, як може здатись на перший погляд. В її основу лягли реальні події з життя Доржа Бату, а також реальні персонажі, котрих автор закрутив у сюжет, що триматиме читача у напрузі до останньої сторінки. Як і у попередніх історіях, кожен читач знайде у цій книжці щось своє: для когось ця історія привідкриє таємниці Вчення і буддійського світосприйняття, для когось вона буде екскурсом у жорстоку радянську історію і покаже, що доля усіх народів, що були загнані у СРСР, виявилася трагічно схожою. А для когось вона буде просто неймовірно веселою і сумною водночас, детективною пригодою двох хлопчаків та їхнього старого Вчителя Чімітдоржа-лами.
«Орден мовчальниць» — дуже цілісна, глибока книга К. Калитко (Калитко К. Орден мовчальниць: поезії / К. Калитко. – Чернівці: Меридіан Черновіц, 2021. –144 с.) з якимись такими наскрізними мотивами, глибиною і пронизливістю. Десь відчуття тривоги, а десь, можливо, відчуття втоми, а десь відчуття якоїсь сили і впевненості…
«Спитайте Мієчку» — хороша й дещо кумедна книжка Є. Кузнєцової (Кузнєцова Є. Спитайте Мієчку: роман / Є. Кузнєцова. – Львів: ВСЛ, 2021. – 272 с.). Можливо десь вона нагадує один з голлівудських фільмів, де велика родина збирається під одним дахом на честь якоїсь події. Але тут з українським колоритом. А іноді з іспанським, і навіть японським. Тут є про все, що довкола нас у реальному житті. Родинні стосунки між рідними, двоюрідними, батьками і дітьми, колишніми і теперішніми переплітаються як і долі кожного з нас, ну або наших знайомих чи рідних — то вже точно. Головні героїні — три сестри, дві з яких є рідними і які водночас повертаються до свого місця затишку і до людини, яка їх знає найкраще — до своєї бабусі в старий будинок з яблуневим садом…
Якщо ви любите ретродетективи, байки старого Львова, пригоди, інтриги й містифікації; хочете дізнатися, чим фукси відрізняються від паталах; що було в Марка Криловича з дочкою контрабандиста та який роман два роки читала Ірма, учасниця окультного товариства, то роман Ю. Винничука «Вілла Деаккера» (Винничук Ю. Вілла Деккера: роман / Ю. Винничук . – Харків: Фабула, 2021 . – 304 с.) — саме для вас.

У героїні цієї історії (Роздобудько І. Фаріде: роман-апокриф / І. Роздобудько. – К.: Нора-Друк, 2021. – 232 с.) є непрямий прототип – кримськотатарська дівчина, котра під час окупації Криму нацистами врятувала єврейських дітей від розстрілу. А на цілу епоху пізніше її розшукали врятовані нею люди і вона, вже жінка похилого віку, стала «праведницею світу» — забутою, закатованою і фашистським, і радянським режимами.
Дія психологічного детективу «Пасажир № 23» (Фітцек С. Пасажир №23: роман / С. Фітцек; пер. з нім. А. Куйбіди. – Харків: Віват, 2019. – 352 с.) відбувається у відкритому морі – місці, ніби створеному для досконалого злочину. Дружина та син детектива Мартіна Шварца вирушили в круїз на лайнері та зникли. П’ять років по тому невідома жінка, пасажирка того самого судна, повідомляє, що знає дещо про його сина, який, можливо, залишився живим. Мартін вирушає в подорож як агент під прикриттям і дізнається, що на круїзних лайнерах щороку зникають 23 людини. І серед них – маленька дівчинка, яка щезла на тому самому лайнері й знову з’явилася. З іграшкою його сина в руках…
Гостросоціальний роман «Говори» (Андерсон Л. Говори: роман / Л. Андерсон; пер. з англ. О. Голуб. – Харків: Віват, 2019. – 192 с.) написаний у формі щоденника тринадцятирічної дівчинки. На перший погляд, у ньому показано звичайне шкільне життя американського підлітка, який не надто добре комунікує з учителями, батьками й друзями. Та на цьому тлі перед читачами постає страшна реальність, у якій панує лицемірство, байдужість, егоїзм, емоційне й фізичне насильство. У школі інколи відбувається щось — а оточенню байдуже. А в складному підлітковому віці так важко віднайти в собі впевненість, щоб домогтися уваги, навчитися говорити й не боятися. Ця книжка допоможе юнакам та дівчатам розібратися в собі та уникнути помилок, а батькам — зрозуміти власну дитину.
«Як дві краплі води» (Ягелло Й. Як дві краплі води: роман / Й. Ягелло; пер. з пол. Б. Антоняк. – Львів: Урбано, 2020. – 288 с.) — одна з небагатьох підліткових книг, виданих в Україні, у якій порушується тема самогубства. Анна і Ніна народилися в один і той самий день. Відтоді, як вони опинилися в одному класі, дівчатка не розлучаються, у них усе спільне: мрії, бажання, таємниці, плани на майбутнє… Щось пішло не так, коли Ніна, краща, талановитіша, вродливіша й заможніша, вступає до мистецького ліцею, а Анні забракло зовсім трішки, щоб опинитися поруч із Ніною. Усе змінюється в день народження Анни й Ніни. Відтоді Ніна назавжди залишиться сімнадцятирічною, тоді як Анна щосили намагатиметься знайти відповідь на болюче питання: «Чому?.. Чи такими однаковими вони виявляться?»
Дебютний роман Г. Городецької «Інша Марія» (Городецька Г. Інша Марія: роман / Г. Городецька. – Вінниця: Дім Химер, 2020. – 192 с.) – саме те відьомське фентезі, яким воно має бути. Сюжет розгортається одночасно в двох лініях, об’єднаних одним персонажем — власне, Марією. Центральна лінія показує Марію нинішню, сповнену усвідомлення своєї могутності, цілеспрямовану, неприступну. Вона чітко йде до своєї мети — Софії Київської, яка, звісно ж, обороняється проти її відьомських чар і не пускає до себе. Інша лінія показує ту Марію, якою вона була раніше, та як стала відьмою. Як вона зустріла стару бабу Марію і перейняла від неї силу, хоча й сама про це не просила і навіть не знала, що відбувається. Ще один важливий, якщо не центральний персонаж — сам Київ. Не причепурено-солодкий, не магічно-казковий, а саме древній, темний… Той, в якому є міць і пам’ять тисячоліть, де є древнє зло і не менш древнє і могутнє світло.

Читайте і надихайтеся!