Гемінгвей, Е. Свято, яке завжди з тобою [Текст] : мемуари / Е. Гемінгвей; пер. з англ. Г. Яновської. – Л. : Видавництво Старого Лева, 2021. – 176 с.
«Свято, яке завжди з тобою» — легендарна книжка Ернеста Гемінґвея, що відтворює яскравий образ післявоєнного Парижа 20-х років ХХ століття.
1956 року письменник знайшов валізу, яку залишив у підвалі готелю «Ріц» у Парижі багато років тому. У валізі був блокнот із нотатками про його молоді роки і паризьке життя. З тих записів народилася книжка, яка побачила світ уже після смерті автора. З нею читач занурюється у неповторну атмосферу затишних паризьких кафе, відчуває гомін вуличок і тишу музеїв та художніх виставок, гамір і азарт кінних перегонів, смаки та запахи і дух нестримної творчості одного з найкращих американських письменників XX століття.
Гемінгвей, Е. Острови поміж течій [Текст] : роман / Е. Гемінгвей; пер. з англ. А. Вовченко. – Л. : Видавництво Старого Лева, 2020. – 512 с.
«Острови поміж течій» — це історія митця і шукача пригод Томаса Гадсона — чоловіка, що дуже схожий на самого Ернеста Гемінґвея. Три частини роману — «Біміні», «Куба», «У морі» — подібні на острови спогадів в океані часу. Картини ідилічних канікул батька з синами змінюються епізодами останніх років Другої світової війни та зіткнення із суворою реальністю військових дій. Автобіографічний, сповнений стриманої і водночас потужної батьківської любові, відвертий роман про відданість, відвагу і неминучі втрати, які рано чи пізно доводиться зазнати кожному.
Ішігуро, К. Художник хиткого світу [Текст] : роман / К. Ішігуро; пер. з англ.Т. Савчинської. – Л. : Видавництво Старого Лева, 2020. – 232 с.
Друга світова війна забрала у славетного художника Оно Масудзі сина і дружину. Митець постарів і вже не малює. Він, мов привид, блукає «кварталами насолоди» своєї молодості, де вже немає гейш і не чути натхненних голосів його учнів. Оно заново проживає свою особисту, часом суперечливу історію. Єдине, що залишилося Оно зараз, — видати заміж дочку, але задля цього він мусить зректися минулого, в якому так важко зрозуміти, де межа між зрадою та відданістю і наскільки велика відповідальність митця перед викликами історії. Та чи можливо переосмислити спогади і через забуття віднайти щастя? Чи корегує час «правильність» вчинків та дій і чи може перетворити праведника на зрадника, коли хиткий світ навколо змінюється і змінюються його ідеали?
Ішігуро, К. Ноктюрни [Текст] : п’ять історій про музику та смеркання / К. Ішігуро; пер. з англ. А. Маслюх. – Л. : Видавництво Старого Лева, 2021. – 216 с.
Кадзуо Ішіґуро, один із найвідоміших романістів світу, уперше постає перед читачами також і автором малої прози. Він створює цикл з п’яти оповідань, вишуканих, динамічних, пов’язаних між собою одним із основних персонажів — музикою. Читати ці оповідання — це ніби дивитися старе добре кіно. Ось співак, який у гонитві за минулою славою втрачає єдине, що справді цінував. І чоловік, друзі якого, як виявилося, цінують у ньому лише добрий смак до музики. І ще один співак та композитор, який, долаючи творчу кризу, мимоволі прискорює розпад шлюбу ледве знайомої йому пари. А обдарований, але недооцінений джазовий музикант вирішує, що налагодити кар’єру йому допоможе… пластична хірургія. І насамкінець молодий віолончеліст, який зустрічає дивну наставницю, котра обіцяє розкрити його талант. Так чи інак, саме музика призводить їх усіх до кульмінаційної точки: іноді кумедної, іноді трагічної, іноді бентежної в своїй неосяжності.
Бенедетті, М. Перепочинок[Текст] : роман / М. Бенедетті; пер. з ісп. А. Вовченко. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2019. – 160 с.
Мартін Сантоме — самотній п’ятдесятилітній удівець, який уже не сподівається від життя нічого, крім хіба що розміреної та нудної пенсії в близькому майбутньому. Дружина померла давно, троє дітей виросли й живуть своїми бідами та радощами, друзі юності роз’їхалися по світах чи разюче змінилися, а нових не набув… І саме в цей час його знаходить остання в житті любов, яка згодом виявиться ще й по-справжньому першою. Вона поставить перед ним багато запитань, на які доведеться давати відповіді ціною в життя.
Орбітовський, Л. Голова змія [Текст] : оповідання / Л. Орбітовський; пер. з пол. С. Легези. – К. : Вид-во Жупанського, 2019. – 480 с. – (Amalgama).
Лукаш Орбітовський (нар. 1977 р.) – випускник філософського факультету Ягеллонського університету. Лауреат багатьох престижних польських літературних відзнак, серед яких Літературна премія імені Єжи Жулавського, Премія імені Януша Зайделя, Літературна польська премія імені Стефана Грабінського та премія SFinks, Лукаш Орбітовський віддзеркалює сучасні тренди гри на літературному полі багатьох жанрів – від горору і містики через соціальну драму та жорсткий реалізм аж до магічного реалізму та елементів глибокого психологізму. Починаючи свою творчу кар’єру в жанрах містики, фантастики та горору, з часом Орбітовський все пильніше дивиться в бік реалізму і соціальної драми, що, втім, не заважає йому продовжувати бути автором неймовірно химерних і загадкових текстів, в яких звична буденна реальність невіддільна від реальності інакшої, чужої нам і незнайомої, реальності, яка завжди десь тут, поруч, але, на жаль, чи на щастя, не кожен володіє оптикою для спостереження за нею. Лукаш Орбітовський, наприклад, не лише здатен її бачити, а й має справжній хист оповідача, словам якого одразу віриш, незалежно від дивовижності історії, яку він розповідає. Лукаш Орбітовський є найкращим підтвердженням новітніх тенденцій усе впевненішого входження довколафантастичної літератури у літературу загальну, оскільки на сьогодні цей письменник вважається одним із найпотужніших представників сучасної польської літератури. Про Лукаша Орбітовського часто кажуть, що це польський Стівен Кінг, а сам письменник жартівливо називає себе «Люком Скайвокером польської літератури». Ця книжка є своєрідним зрізом творчості Орбітовсього, оскільки всі дванадцять представлених у ній оповідань подаються за хронологією їх створення і є важливими точками на мапі його творчої біографії.
Кауфман, Б. Вгору сходами, що ведуть униз[Текст] : [роман] / Б. Кауфман. – Л. : Видавництво Старого Лева, 2020. – 472 с.
«Вгору сходами, що ведуть униз» Бел Кауфман — книжка, дуже незвична за формою і водночас зрозуміла кожному. Цей роман складається з папірців, нібито знайдених у сміттєвому кошику, переписок на шкільній дошці, уривків щоденника, безглуздих директив, звітів, оголошень та планів уроків. Ця мішанина голосів творить кумедну і зворушливу історію про молоду недосвідчену вчительку-ідеалістку, яка прагне змінити життя своїх учнів. І про учнів, яким, як і їхній наставниці, треба ще вижити в бюрократичному хаосі та безглуздій жорсткості системи освіти. Чи готова міс Баррет боротися за кожного свого учня? Як захистити підлітків від наркотиків, расових упереджень, криміналу? І чи знайдеться у цій історії місце для любові? І якщо так, то для якої?
Борхес, Х.Л. Сім вечорів [Текст] : есе / Х.Л. Борхес; пер. з ісп. С. Борщевського. – Л. : Вид-во Анети Антоненко, 2019. – 128 с. – (Writers on Writing).
«Сім вечорів» – сім публічних лекцій Борхеса, які він прочитав у театрі «Колізей» (Буенос-Айрес, Аргентина) у травні – червні 1977 року; тематика яких, як і автор – «чудодійно перетнули межі свого часу і культури». І кожна з них – витвір мистецтва, шедевр красного письменства і філософський трактат, глибоке дослідження цінностей і сенсів, які створювала світова культура впродовж тисячоліть. Усі разом вони – Борхесівський інтертекст про сутність художніх методів, уяви, сну і мислення, філософську систему буддизму і кабали, лабіринти людської історії, рефлексії про сліпоту і життя з нею.
Камю, А. Падіння [Текст] : повість / А. Камю; пер. з фр. Є. Марічева. – Х. : Фоліо, 2019. – 122 с. – (Зарубіжні авторські зібрання).
Поміж митців та інтелектуалів минулого століття, творчість яких викликала великий інтерес серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з чільних місць належить французькому письменнику, лауреату Нобелівської премії Альберу Камю (1913—1960). Вагомість його внеску в літературу і духовну культуру важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю аж ніяк не зменшилась. Тож можна з певністю сказати, що творчість цього письменника витримала найсуворішу і найсправедливішу перевірку — перевірку часом. «Падіння» — це остання закінчена повість Камю. В ній розповідається історія респектабельного адвоката Жана-Батиста Кламанса. Довгі роки він тягнув бездумне, хоча і цілком благопристойне існування, але одного разу пройшов повз потопаючу жінку, зробивши вигляд, що нічого не бачить і не чує. Цей вчинок змінив усе його життя і прирік на довгі роки болісних сумнівів, коли почалося те саме падіння…
Мак-Лейн, П. Паризька дружина [Текст] / П. Мак-Лейн; пер. з англ. І. Вікирчак. – Чернівці : Книги- ХХІ, 2019. – 416 с.
У біографічному романі американської письменниці Поли Мак-Лейн ми знайомимося з іншим Ернестом Гемінґвеєм – таким, яким бачить його перша дружина Гедлі Річардсон. Вони зустрічаються в Чикаґо, коли йому 20, а їй – 28, і незабаром після одруження переїжджають у Париж, щоб реалізувати мрію Ернеста стати письменником та увійти в історію літератури. На фоні Епохи джазу, в оточенні американської богеми «втраченого покоління» на чолі з Ґертрудою Стайн та Фіцджеральдами вони живуть, кохають, танцюють, пиячать, гуляють вулицями Парижа, борються за свої мрії та… страждають. Словом, роблять усе можливе, щоб почуватися живими. Саме тоді Ернест пише свій культовий роман «Фієста. І сонце сходить», базований на реальних подіях, і присвячує його Гедлі та їхньому синові Бамбі.
Ондатже, М. Світло війни [Текст] : роман / М. Ондатже; пер. з англ. А. Цвіри. – Х. : Віват, 2020. – 272 с.
1945 рік. Лондон поступово оговтується від жахіть війни. Чотирнадцятирічний Натаніель та його сестра Рейчел вражені звісткою про від’їзд батьків до Сінгапуру. Їх залишають на підозрілого чоловіка на прізвисько Бражник, у якому діти вгадують злочинця. Вихователь нехтує своїми обов’язками. Тепер домівку відвідують загадкові особи з темним минулим, ексцентричні чоловіки й жінки, які кожен на свій лад «виховують» брата із сестрою. Та чи ці люди насправді є тими, за кого себе видають? І чи зможуть вони розвіяти самотність, у якій зростають діти? Уже дорослим Натаніель мандруватиме лабіринтами спогадів, реальності та уяви, щоб пояснити все, чого він тоді не розумів, щоб по ниточці сплести химерну історію, яка так схожа на правду…
Сіммонс, Д. Терор[Текст] : роман / Д. Сіммонс. – К. : Вид-во Жулінського, 2019. – 672 с. – (Ad Astra).
Ден Сіммонс (1948 р. н.) – відомий американський письменник, який творить у різних жанрах фантастики, зокрема космоопери, горору, містичного трилеру, а також історичного роману. Ден Сіммонс – автор майже тридцяти романів, найвідомішими з яких є цикл «Пісні Гіперіона» та роман «Терор», який з вражаючою історичною достовірністю, досягнутою Сіммонсом завдяки рокам вивчення величезної кількості архівних матеріалів, оповідає історію експедиції Джона Франкліна на кораблях «Еребус» і «Терор», які 1845 року вирушили на пошуки Північно-Західного проходу у Північному Льодовитому океані. Сьогодні Ден Сіммонс є одним із найпотужніших письменників довколафантастичного напряму літератури. Поєднуючи у своїх творах приголомшливі ідеї та припущення з філігранним літературним стилем, він створює по-справжньому епічні художні полотна, гідні його багаторічного досвіду викладача англійської літератури і письменницького мистецтва, а також почесного звання доктора літератури. Творчість Дена Сіммонса неодноразово була відзначена багатьма вагомими літературними преміями, серед яких World Fantasy Award, Locus Award, Bram Stoker Awards, Hugo Award, British Science Fiction Association Award, Theodore Sturgeon Award, International Horror Guild Awards та інші. Ден Сіммонс написав роман надзвичайної епічної сили у призабутому нині напрямі літератури про героїчне протистояння людини і сліпої, могутньої та жорстокої природи. Хтось знайде тут аналогії з «Мобі Діком» Германа Мелвілла, комусь цей твір нагадає жорсткішу й похмурішу версію оповідань Джека Лондона про північ, проте це будуть лише досить приблизні аналогії, які цілковито розвіюються при першому ж знайомстві з цим романом. У процесі роботи над «Терором» Ден Сіммонс довго та ретельно опрацьовував архіви, у результаті чого під час читання роману виникає відчуття присутності серед героїв реальної експедиції двох кораблів Королівського флоту Великобританії – «Еребуса» і «Терору», які 1845 року покинули рідний порт у пошуках Північно-Західного проходу через Північний Льодовитий океан. Кораблі так і не повернулися, і Сіммонс водночас з детальним описом експедиції подає своє бачення причин її фіаско. Північ, лютий холод і не менш дошкульний голод, а також смерть від надприродного чогось, яка повсякчас чаїться десь поряд, раз у раз забираючи життя учасників експедиції. На тлі у буквальному сенсі смертельно-прекрасних пейзажів півночі відбувається боротьба з байдужою і жорстокою до людини природою, боротьба з чимось невідомим, чого не можуть спинити ані рушниці, ані найлютіші бурі північної зими, врешті-решт, боротьба одне з одним, адже, як відомо з давніх-давен, людина – найстрашніший і найжорстокіший звір.
Матьє, Н. Діти їхні [Текст] : роман / Н. Матьє; пер. з фр. І. Славінської. – Л. : Видавництво Старого Лева, 2020. – 624с.
Невеличке провінційне містечко на сході Франції, в краю шахтарів і металургів, переживає свої «лихі дев’яності», ознаменовані відходом індустріальної епохи. Це місто спрацьованих батьків та їхніх дітей, які намагаються урвати собі місце в новому житті. Занедбані фабричні стіни, спальні райони, прокурені кафешки, вечірки, багато алкоголю, наркотиків та сексу — ось атмосфера, в якій дорослішають герої цього роману. Кожна сторінка — гімн вічним літнім канікулам. Спека, мотоцикли, гаряче шосе, і ти такий молодий і безсмертний. Чотирнадцятилітній Антоні, як ніхто інший, гостро проживає свою причетність до цього місця — як і потребу вирвати коріння та поїхати з рідного міста. За цей роман — другий у своєму доробку — Ніколя Матьє отримав Гонкурівську премію 2018 року.
Кронін, А. Юдине дерево[Текст] / А. Кронін; пер. з англ. М. Прокопович. – Л. : Апріорі, 2021. – 320 с.
Дитинство і юність Девіда Морея не можна назвати щасливими… Зате тепер, у зрілі роки, він може насолоджуватися розкішним життям в Швейцарії, відвідувати престижні заходи у вищих колах французького суспільства або оперні прем’єри в Італії. Він може дозволити собі колекціонувати роботи відомих митців. Але все це плата. Ті тридцять срібняків, які він, як Юда, отримав за зраду. Девід Морей зрадив свою любов… Але чи зможе він покаятися і спокутувати свої гріхи?
Пінчон, Т. Нетямущий учень[Текст] : [зб. короткої прози] / Т. Пінчон, Т. Пінчон, Т. Пінчон; пер. з англ. М. Нестелєєва. – К. : Темпора, 2018. – 306 с.
Єдина збірка короткої прози Томаса Пінчона вміщує 5 його ранніх оповідань, із яких почалася стрімка кар’єра одного з найкращих і найпотаємніших письменників сучасної Америки. Пінчон звертається до улюблених тем: ентропії, теорії змови, механізації сучасного світу – і поєднує їх з численними покликаннями на американську популярну культуру й інтелектуальну літературу. Передмова до збірки – один з небагатьох авторських коментарів щодо своєї творчості та водночас дотепний і непересічний погляд на ХХ століття.
Геєр, Д. Чорний метелик [Текст] : романтична повість з ХVIII століття / Д. Геєр; пер. з англ. О. Смольницька. – Л. : Астролябія, 2019. – 416 с.
Перший роман з Ґеорґіанського (часу правління Ганноверської династії у Великій Британії, 1714?1837) циклу відомої британської письменниці Джорджет Геєр (1902–1974). Лорд Джон Карстерз, несправедливо звинувачений у шахрайстві, змушений покинути Англію. Позбавлений засобів до виживання, знаходить розраду і вихід з проблеми в азартних іграх та розбійництві, яке часто нагадує історію з легендарним Робіном Гудом. Цим ремеслом він промишляє й після нелегального повернення на батьківщину. Але в його житті відбувається різкий поворот, коли він стає на перешкоді сумнозвісному «Дияволові» — герцогові Ендоверському, рятуючи з його рук чарівну міс Діану Боулі.
Гарріс, Т. Карі Мора [Текст] : роман / Т. Гарріс; пер. з англ. Б. Превіри. – Х. : Віват, 2020. – 224 с. – (Художня література).
Чужі гроші завжди приваблюють покидьків. Жага наживи править для них за компас. Убивця та продавець «живого товару» Ганс Петер Шнайдер дізнається про золото в будинку наркобарона Пабло Ескобара, яке після смерті господаря лишилося нічийним. Злочинець має ідеальний план викрадення. Єдина перепона — Карі Мора, наглядачка будинку, колишня біженка, душа якої пошматована болісними спогадами. Шнайдер одержимий ідеєю заволодіти золотом, тож йому треба вбити цю жінку. Але Карі не така проста, як здається. Її не лякає смертельний двобій зі звіром, бо вона пройшла крізь пекло. Шнайдер гадає, що він єдиний кат у цій моторошній історії, проте завжди є хтось сильніший…
Токарчук, О. Химерні оповідання [Текст] / О. Токарчук; пер. з пол. В. Дмитрука. – К. : Темпора, 2020. – 208 с.
У цій збірці малої прози нобелівська лауреатка Ольга Токарчук ступає на звичну для себе територію помежів’я, що утворилося десь на перетині міфів і науки, реальності й вигадок, пам’яті та мрій про майбуття. І наче надсильна чаклунка чи надвпливова науковиця, авторка зіштовхує ці виміри, наче в колайдері, змішує їх, наче у зіллеварному казані, аби зробити щось, що здавалось цілковито звичним, не таким. І цими зіткненнями, переплітаннями і змішуваннями у кожному оповіданні вона творить нову реальність, де не залишається місця колишнім межам і де героям та читачам доводиться шукати чи прокладати їх заново.
Крауч, Дж. Коханка ії чоловіка [Текст] : роман / Дж. Крауч; пер. з англ. Р. Клочка. – К. : Нора- Друк, 2018. – 416 с.
Луїза втратила чоловіка і дітей. Вона хоче почати все з початку: нове помешкання, нова робота, нове кохання. Коханець Софі загинув в автокатастрофі, вона будь-що має захистити їхню спільну дитину. Ці дві жінки не зупиняться, доки одна з них не знищить іншу. Кожна має свою історію, але котра з них правдива? Майстриня психологічного трилеру занурює читача в емоційну гойдалку домашнього терору, і хтозна, чи подібне не відбувається десь зовсім поруч із вами?
Морріс, Г. Татуювальник Аушвіцу [Текст] : роман / Г. Морріс; пер. з англ. О. Захарченко. – 2-ге вид. – К. : Книголав, 2019. – 240 с.
У видавництві # книголав виходить книжка, яка поєднує у собі історичний документ на реальну історію кохання, що пройшло випробування табором смерті. Дебютний роман австралійської письменниці Гізер Морріс про силу кохання, віри й внутрішнього спротиву, завдяки яким можна пройти крізь найтяжчі випробування. Книжку написано на основі реальних подій. У 1942 році у концентраційному таборі «Аушвіц» зустріли одне одного Лалі Соколов та Гіта Фурман. У неї стерлося татуювання з порядковим номером, він мав набити новий… Це було кохання з першого погляду. Молодим людям судилося пережити страшні випробування, розлуку й омріяне возз’єднання, яке переросло у 56 років щасливого подружнього життя. Їхню історію кохання записала Гізер Морріс зі слів самого Лалі, з яким авторка випадково познайомилася 2003 року. Ця зустріч змінила долі обох. Відчуваючи до Гізер довіру, літній чоловік наважився розповісти їй найпотаємніші подробиці свого життя під час Голокосту. Спочатку Гізер написала історію Лалі у формі сценарію, який був високо поцінований на міжнародних конкурсах, а згодом перетворила його на свій дебютний роман «Татуювальник Аушвіцу». «Історія людства – це історія війн, жахливих втрат, але й любові. Без неї наш рід вже б давно припинив своє існування. Коли йдеться про Другу світову війну, багато хто з нас ставить собі питання: Як людям вдалося її пережити? Звідки наші дідусі й бабусі брали сили йти далі? «Татуювальник Аушвіцу» дає відповідь: бо мали надію, кохали всупереч усьому. Ця книжка нагадує сучасному читачеві про те, що ніколи не має повторитися, але й розповідає про те, що надихає й надає сили», вважає співзасновниця видавництва # книголав Світлана Павелецька.
Дідьєлоран, Ж.-П. Читець у ранковому експресі [Текст] : роман / Ж.-П. Дідьєлоран; пер. з фр. А. Біласа. – Х. : Віват, 2017. – 208 с.
Життя непримітного працівника книгобійні (заводу з утилізації книжок), чиє ім’я недоброзичливці перекручували на Блазень-Потвора, замкнулося в коло «дім — робота —дім», тож порятунком від одноманітної буденності стало читання вголос у ранковому експресі дорогою на роботу. Він сідав на початку вагона та читав сторінки з книжок, урятовані з черева книгодробарки. Це тривало б вічно, якби він не знайшов флешку зі щоденником молодої жінки на ім’я Жулі… Тепер його життя зміниться безповоротно!
Маас, С. Дж. Двір мороку і гніву [Текст]. – Х. : Віват, 2020. – 736 с. – (Художня література).
Фейра готується вийти заміж за свого коханого — Темліна. Однак спогад про злочин, який вона вчинила, щоб звільнитися від Амаранти, повертається до неї в жахіттях. Темлін намагається убезпечити її, контролюючи кожний її крок, але дівчина не хоче ставати казковою принцесою. До того ж сам Темлін має дедалі більше таємниць від коханої. Невже це лише для того, щоб її захистити? У цей час Різенд, Лорд Двору Ночі, нагадує про укладену між ними угоду. Певно, хоче скористатися нею для своєї мети. І тепер, коли над Прифією та землями людей нависла загроза жахливої війни, Фейра має вирішити, кому довіряти. На кону життя її сім’ї та доля всього світу. А в чарівному світі фейрі друзі можуть бути небезпечніші за ворогів. Тепер на Фейру очікує боротьба зі значно більшим злом, ніж вона могла собі уявити.
Єйтс, В.Б. Таємна троянда [Текст] : роман / В.Б. Єйтс; пер. з англ. О. О’Лір. – K. : Астролябія, 2020. – 256 с.
До цієї збірки малої прози Вільяма Батлера Єйтса (1865-1939), лідера ірландського літературного відродження, нобелівського лавреата, увійшли твори, натхненні ірландськими віруваннями та сказаннями, вченням розенкрейцерів та іншими містичними доктринами.
Фіцджеральд, Ф.С. До зірок [Текст] : роман / Ф.С. Фіцджеральд; пер. з англ. В. Дудик. – Х. : Фоліо, 2020. – 187 с. – (Зарубіжні авторські зібрання).
Оповідання Ф. С. Фіцджеральда (1896–1940) вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, — амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття — від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».
Ніцше, Ф. Шопенгауер як вихователь. Сутінки ідолів [Текст] / Ф. Ніцше; пер. з нім. В, Чайковського. – Х. : Фоліо, 2020. – 187 с. – (Зарубіжні авторські зібрання).
Фрідріх Ніцше (1844—1900) — видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у ХХ сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало «Народження трагедії з духу музики» (1872). Бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях — він називав себе філософом неприємних істин. В нашому виданні представлено дві роботи Ніцше: «Шопенгауер як вихователь» (1874) та «Сутінки ідолів» (1888). В першій з них Ніцше звертається до філософії Артура Шопенгауера, який був представником філософії волюнтаризму. Воля, в його розумінні, була тим космічним принципом, на якому базується Всесвіт. Захоплення метафізикою та етикою Шопенгауера мало неабиякий вплив на творчість самого Ніцше – його головний, хоч і не завершений, твір має назву «Воля до влади» (1886—1888). «Сутінки ідолів» зачіпає актуальну для кінця ХІХ — початку ХХ століття тему деградації європейської цивілізації та культури з її потягом до декадансу і смерті. В цій роботі Ніцше піддає критиці творчість тих мислителів і письменників, з якими не погоджується — від Платона до Руссо.
Бюссі, М. Змарновані мрії [Текст] : роман / М. Бюссі; пер. з фр. О. Абраменка. – Х. : Віват, 2020. – 464 с. : іл. – (Художня література).
Наталі й Олів’є мають усе, що можна бажати для родинного щастя: двох дорослих доньок, будинок на березі Сени, улюблену роботу. Аж раптом низка дивних збігів змушує жінку згадати епізод із молодості, який стосується її давньої таємниці. Події розгортаються в тій самій послідовності, що й двадцять років тому. Це може бути чийсь кепський жарт, дріб’язкова помста або просто її власна уява, розбурхана спогадами… А коли збігів між минулим і сьогоденням виявляється забагато, Наталі стає лячно. Хтось намагається змусити її знов це пережити. І коли минуле і сьогодення стають такими схожими, що це не можна пояснити раціонально, невже Наталі повинна повірити, що час можна повернути назад?
Бунда, М. Байдужість [Текст] : роман / М. Бунда; пер. з пол. Д. Пінчевської. – К. : Комора, 2019. – 304 с.
Для Розелі й трьох її доньок — Ґерти, Труди та Ільди — всі дороги ведуть у родинний дім в невеличкому селі Дівоча Гора. Де б вони не опинились, саме сюди повертаються по розраду та підтримку. Кожна з них шукає своє місце в світі у непрості часи, коли Польща тільки-тільки починає оговтуватись від страхіть Другої світової війни, щоб натомість зіткнутися зі страхіттями сталінізму. Але там, де інші ламаються, сестри йдуть уперед з гордо піднятими головами — плече до плеча, слід у слід, — залишаючи по собі чорні троянди і жалобні стрічки з написом “Від Байдужої”. Розворушивши чимало незагоєних ран центральноєвропейської пам’яті, Мартина Бунда зуміла створити захопливу сагу про жіночу солідарність всупереч усім лихоліттям Великої історії. Роман став у Польщі сенсацією і в 2018 році був удостоєний премії Gryfia за «найкращу книгу року, написану жінкою». Готуються до друку переклади в Німеччині, Чехії та інших країнах.
Байзелл, Ш. Шоденник книгаря [Текст] : роман / Ш. Байзелл; пер. з англ. Я. Стріха. – К. : Наш формат, 2021. – 394 с.
«Щоденник книгаря» описує рік із життя букіністичної книгарні в Шотландії. Перед нами постають безлюдні пагорби, кілометри піщаних пляжів, мальовничі гори й вікторіанські маєтки. Ми опиняємося в крамниці із сотнею тисяч книжок, що ледве зводить кінці з кінцями. Над нею нависає примара всюдисущого Amazon, який ще дужче розростається й витісняє маленькі книгарні. У всьому цьому маневрує Шон Байзелл, який мав шаленство та сміливість придбати крамницю й долучитися до на перший погляд романтичної професії книгаря. Автор розповідає про найцікавіші замовлення, про невпинні суперечки з працівниками, про розмови з найрізноманітнішими клієнтами — буркунами й натхненниками, людьми, які життя не тямлять без книжок, і тими, що шукають привід посваритися.
Камю, А. Вигнання і царство [Текст] : новели / А. Камю; пер. з фр. Є. Марічева. – Х. : Фоліо, 2020. – 156 с. – (Зарубіжні авторські зібрання). Збірник «Вигнання і царство», куди увійшли шість новел, був виданий 1957 року у Франції і відображає глибинні зміни, що відбулися у творчій свідомості письменника. Навмисно уникаючи новаторських форм, Камю вміщує в одній книзі дуже різні історії, які об’єднує тема самотності та ізоляції від суспільства. Події у більшості з новел відбуваються в Алжирі. Письменник розповідає про життя бідняків, про долю художника, який втрачає талант, про право особистості на бунт і про відсутність найважливішого вибору — можливості не обирати.
«Вигнання» і «царство» — це різні полюси існування, відстань між якими — довжиною в людське життя…
Бюссі, М. Чорні водяні лілії [Текст] : роман / М. Бюссі; пер. з фр. В. Барської. – Х. : Віват, 2021. – 400 с. : іл. – (Художня література).
Мішель Бюссі написав захоплюючу розповідь про вбивство, яке відбувається в знаменитому саду Клода Моне, і таємниці, яка його оточує. Місце дії Живерні, Франція. Протягом дня місто являє собою будинок відомого художника Клода Моне і легендарних садів, де він писав свої водяні лілії. Але як тільки туристи ближче до вечора залишають цю місцевість, у мирному французькому селі виявляється темна сторона. Це історія тринадцяти днів, які починаються з одного вбивства і закінчуються іншим. Жером Морваль, людина, чия пристрасть до мистецтва можна порівняти тільки з його пристрастю до жінок, був знайдений мертвим в струмку, що протікає через сади. У його кишені знаходиться листівка з водяними ліліями Моне і словами: “Одинадцять років. З Днем народження”. У цій таємниці виявилися замішані три жінки: молода дівчинка художниця, спокуслива сільська шкільна вчителька і стара вдова, яка спостерігає за всім селом з млина біля струмка. Всі троє поділяють секрет. Але що вони знають про виявлення трупа Жерома Морваля? І який мають зв’язок з таємничою картиною «Чорні водяні лілії»?
