Як мають писатися книги про війну? Писати зсередини воєнного пекла чи ззовні? З акцентом на солдата цієї війни? На людей, долі яких вона роздробила? Намагатися розібратися в причинах чи описувати наслідки? Чи просто писати те, що бачиш і відчуваєш, писати про те, що переживаєш і в чому перебуваєш зараз, от просто тут і тепер?

«Ми бачимо цю війну такою, яка вона є…» « Навіщо ми тут? Тому що хтось має тут бути. Перемир’я чи гаряча фаза – річ не в цьому. Ми тут, щоб не пустити далі…» (А. Чех)

Збірка короткої прози «Точка нуль» (Чех А. Точка нуль: збірка есеїв [Текст] / А. Чех . – Харків : Віват, 2017 . – 224 с.) об’єднує в собі письменницький і військовий досвід Артема Чеха: у 2015 — 2016 роках він був на сході України. Герой книги втілює образ сучасного бійця — людини не безстрашної, але яка стійко переносить і воєнні дії, і проблеми із забезпеченням фронту, і недоліки командування. Обстріл, вивезення поранених, а завтра знову на пост, і опис того, через що проходили і проходять наші захисники. Він знає, що так, як раніше, вже не буде, знає, що тепер настає інша реальність і для нього, і для всіх, хто їде разом з ним в навчальний центр, на полігон, на Схід, до точки нуль…
І навіть не треба пояснювати, що ж воно таке, та точка. Чех сам все розкаже: «Либонь, це найкращий час для усвідомлення свого життя як життя, а можливої смерті як смерті, для того, щоб відкинути зайве, штучно нагромаджене за роки, проведені в темряві. У густій і комфортній темряві, яку створив сам і в яку так повірив. Це точка нуль. Межа, якій передує безглузда лузга омани й за якою починається звільнення від думок, почуттів, бажань. Це повне занурення в себе, звільнення від залежностей і мирського непотребу. Це постриг у нову істоту, якою я ніколи не став би за інших обставин».
Ця книга унікальна, тому що написана тим, хто до фронту вже був письменником. Може, тому це не стільки книжка про війну, скільки книжка про людину на війні, людей на війні, країну на війні. Зрештою, чесніше буде сказати значно стриманіше — про нашу країну під час війни. Хоча на фронті автор весь час дивиться на ворога, у бік ворога — його книжка розвертає нас обличчям до нас самих…

Книжка Артема Чеха, як і інші книжки, чекають Вас в нашій бібліотеці.

#ПроВійну