Ім’я письменниці Міли Іванцової добре відоме читачам. Творчість її різноманітна. Вона авторка як оповідань і романів, так і поезії. Її книги цікаві людям різного віку. Письменниця неодноразово проводила семінари та зустрічі з читачами, виступала на телебаченні і радіо. Має титул «Золотий письменник України».

У 2023 році вийшла збірка оповідань Міли Іванцової «Мир і війна : 25 людяних історій» (Іванцова М. Мир і війна : 25 людяних історій: збірка оповідань / М. Іванцова . – Київ : Ваш автограф, 2023. – 312 с.). В ній перетасовані різні історії – про війну і про мирне життя, написані до 24 лютого 2022 р. і після. Але всі вони добрі й людяні.

Ці проникливі оповідання чи, скоріше за все, притчі про життя пересічних українців, на долю яких випали тяжкі випробовування, змусять читача відчути неймовірні емоції. А ще ці історії переконують, що віра та надія у краще зцілює і надає сил.

Наприклад, оповідання «Дівчинка Ліза». Воно про маленьку дівчинку з добрим серцем та допитливим розумом. Вона не по-дитячому розмірковує про події на Майдані: «… всі ці люди разом співали гімн. Співали й Лізонька з Юрком, почуваючись частиною чогось великого, дружнього і єдиного». Дівчинка переживає, дізнавшись про початок військових дій на Сході країни: « Майдан переміг, але почалася війна. І хоча вона була десь далеко, тривога не відпускала дитяче серце». Щемливе почуття викликає її лист до Святого Миколая: «Я була чемна, але прошу тебе небагато. Здоров’я бабусі й мамі. Миру Україні…»

Інше оповідання – «Дві кулькові ручки». Про п’ятирічного хлопчика, який рано подорослішав з початком війни. Вони з мамою та трирічною сестричкою змушені були тікати з рідного дому: «Тато посадив нас у автобус і пішов з нашим сусідом по зброю. Тепер вони солдати». Ви запитаєте, до чого тут кулькові ручки? «Тепер, якщо і тут будуть вибухи, я вмію швидко підписати і сестру, і себе, й інших дітей. Діти мають бути підписані… Раптом вони десь загубляться від батьків чи щось із тими станеться?»

Читаючи цю та інші 25 людяних історій, неможливо утриматися від сліз. Але вони дарують і надію…