Що можна встигнути за одну хвилину?
Прочитати кілька повідомлень у телефоні. Зробити ковток кави. Кинути швидкий погляд у вікно.

Але є хвилина, яка важить набагато більше. Це хвилина мовчання.

Щодня о 9:00 у нашій бібліотеці ми зупиняємо всі внутрішні справи, відкладаємо книги й папери, і стаємо разом у тиші. Це час, коли слова відходять убік, а залишається лише пам’ять. Ми вшановуємо тих, чиє життя забрала війна. Воїнів, які віддали себе за свободу. Мирних людей, чиї імена не потраплять у підручники, але які назавжди залишаться у серцях рідних і в нашій спільній пам’яті.

Мовчання не схоже на порожнечу. У ньому — крик втрати й подяки водночас. Воно змушує душу завмерти, а потім розгорнутися, щоб ще раз відчути: ми живі, ми пам’ятаємо, ми боремося й цінуємо.

Ця хвилина — не лише про минуле. Вона про наше сьогодення й майбутнє. Про те, що життя кожного українця безцінне, а свобода й гідність варта того, щоб їх берегти.

Приєднуйтеся до цієї хвилини пам’яті у своїх серцях. Бо навіть якщо ми мовчимо — ми говоримо найдужче.