Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.

(Ліна Костенко)

Відкрите обличчя, ніжна, майже дитяча усмішка, довгі пальці музиканта. А ще – делікатність в усьому: у жестах, у розмові, в поезії.  Це – Іван Антонович Малкович, самобутній поет гуцульського краю, який народився в селі Нижній Березів на Косівщині в Івано-Франківської області. Селянин за походженням, музикант, мовознавець за фахом та поет за покликанням. Тільки небайдужа, енергійна, закохана у рідну землю людина могла у скрутний для країни час заснувати українське видавництво, аби піднести гідність рідного слова, показати українцям красу нашої мови і навчити цінувати її, як найбільшу коштовність великого народу.

Iван Малкович цілком своєрідний, справдешній. Його варто знати вже хоч би за те, що він в жодному слові своєму не покривив почуттям, що він дуже цільний у тому настрої, котрий можемо назвати уболіванням за добротою, лагідністю життя, що він у кожному образі являє свіжість і вишуканість…

Занурюючись у ліричний світ, створений нашим талановитим сучасником, неможливо не почути тонку, невловиму мелодію краси, тендітності, ніжної турботи. Це відчуття можна порівняти з моментом, коли взимку на нашу долоню злітає маленька сніжинка, філігранна від самої природи, і за секунду тане.

Цей спільний мотив об’єднує такі поезії автора, як “Свічечка букви ї“ та “Музика, що пішла”.

  «Свічечка букви ї” – ліричний монолог-звернення, написаний у формі верлібру, закликає оберігати красу рідної мови. Любовне, до болю ніжне ставлення автора до мови виявляється і в поетизації її графічних особливостей (“ї”  – свічечка, “є” – місячний серпик), і у пестливих, зменшувальних словах: «долоньки», «крихітну», «на пальчиках» тощо. Звернення до дитини – це слова для всього майбутнього покоління з настановою діяльно берегти нашу мову, не покладаючись лише не красиві слова “солов’їв”, під якими автор, можливо, мав на увазі видатних поетів, що оспівують красу мови.

Що ж до другої поезії “Музика, що пішла”, то вона пробуджує в нас найсвітліші духовні пориви до мистецтва, музики. Потужна експресія вірша створюється, перш за все, риторичними зверненнями до скрипки та смичка, як вірних супутників автора, на які він покладає великі надії. У поезії все та ж невловима краса, але вже в образі музики, блукає у непевності світів. Так автор виражає свої мистецькі пошуки, які ніколи не повинні закінчуватись, бо музика та – світла незбагненність, яку не замкнеш у скрині, вона нікому не підвладна.

  В 2017 р.  Іван Малкович став лауреатом Шевченківської  премії за книгу віршів “Подорожник з новими віршами”. «Я  -подорожник, прикладайте мене до рани…» Поезія Івана Малковича –  це зізнання поета у любови до світу, до людей. Кришталево чисті рядочки поезій гріють душу, розкривають перед нами безмежний світ радості, вчать берегти ту радість,берегти серце від мороку. Любов, ніжність, радість, чистота -ось духовні обереги, які насичують кожну поезію Івана Малковича.

Його вірши не можна читати швидко, лише очима. Перший же прочитаний вимагає ще раз повернутися до початку, читати серцем, розчиняючись у красі художніх образів. Дивним здається нам навколишній світ митця, але досить лише подивитися на нього поетовим поглядом – і перед нами розривається найпотаємніша суть кожної деталі буття, природи, явища – усього того, що становить наше життя.

«Я загубив свій ключ: я голочку соснову

Назвав своїм ключем — і загубив чомусь…» – зізнається І. Малкович. Усього два рядки — а який глибокий символ! “Ключ”  – як зв’язок із своїм родом, корінням, без нього неможливо відімкнути двері до оселі (читай історії) багатовікової родини, тож і доводиться “до дверей тулитися”. Але чому цей “ключ” – “голочка соснова”? “…Чому так пахне він мені, // як голочку сосни у пальцях розтираю?” В уяві виникає образ розтертої соснової голочки, навіть відчувати терпкий присмак хвої, її свіжий запах. І раптом –  як осяяння: природа! Ось де наше коріння, ось що споконвічно стоїть “при роді”: навколишня краса матері-землі, її багатство й щедрість. І нещасною буде та людина, яка загубить ключ від усього цього. І вже не буде повернення у той “загублений рай” (вірш “Загублений рай”),  від якого “на двадцятий поверх коріння не дотягується”, “й землі не чуєш”. От і настає неминуча розплата за “загублений рай”:

«…зітерлась шкіра: ріже по живому

Байдужості пила, іржа цинізму й ліні.»

“Зводить душу” (влучна метафора Малковича) і “старосвітська балада” “Із янголом на плечі”, в якій поет вдається до вічної теми двобою чистого добра із жорстокою сірістю буденності. Через всю баладу “хтось бреде собі самотньо // із янголом на плечі”. На цій дорозі життя його “сірий маятник”, “все дужче бухка” у спину. “Стогне янгол ледь живий…” під вітром випробувань і міцними ударами долі.

Та ми віримо, що цей “хтось” (я, він, ми всі!) обов’язково вистоїть, бо його веде віра у янгола  – добро: “…вуста дрижать гарячі: // янголе, не впадь з плеча”. І з цією вірою приймаємо “З нічних молитов” побажання –  благословення:

Хай кожен в цім світі спасеться,

Хай світить з-за темних круч

Довкола кожного серця

Віри твоєї обруч.

Таким вічним ліриком, шукачем краси, що бережно ставиться до всіх її життєвих проявів, постає перед нами Іван Малкович. Дуже б хотілося, щоб і надалі цей чуттєвий, сердечний поет зігрівав наші душі теплом свічі свого таланту.

Радимо прочитати:

Малкович І. Білий камінь [Текст] : поезії  / І. Малкович. – К : Молодь, 1984 . – 72 с.

Малкович І.  Вірші [Текст] : поезії  / І. Малкович. – К : Укр. письменник, 1992 . – 88 с.

Малкович І.  Вірші на зіму [Текст] : поезії  / І. Малкович. – К :  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006 . – 200 с.

Малкович І. Все поруч [Текст] : вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв’ю / І. Малкович. – К. :  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010 . – 336 с.

Малкович І.  Із янголом на плечі [Текст] : вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв’ю / І. Малкович. – К. :  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 1997 . – 152 с.

Малкович І. Ключ [Текст] : вірші / І. Малкович. – К. : Молодь, 1988. – 85 с.

Малкович І.  Із янголом на плечі [Текст] : вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв’ю / І. Малкович. – К. :  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 1997 . – 152 с.

Малкович І.  Подорожник з новими віршами [Текст] : поезії / І. Малкович. – К. :  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016 . – 288 с.