Стисла характеристикою пожежної небезпеки обладнання, речовин та матеріалів, що використовуються в даному приміщенні
З метою забезпечення пожежної безпеки в приміщеннях Одеської обласної юнацької бібліотеки ім. В.В. Маяковського встановлено відповідний протипожежний режим. На сам перед, з метою попередження можливих випадків загоряння в бібліотеці заборонено палити, а також використовувати легкозаймисті речовини та матеріали. Не зважаючи на заборону використання легкозаймистих речовин та матеріалів в бібліотеці існує багато обладнання та електроприладів, які можуть стати причиною загоряння.
Так, в бібліотеці наявне комп’ютерне обладнання, оргтехніка та ектроприлади, які потенційно несуть небезпеку у пожежному відношенні, яка значно підвищується якщо ці прилади залишають без належного догляду.
З метою мінімізації небезпеки електротехнічне обладнання повинно відповідати вимогам електробезпеки, передбаченим Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.1998 р. № 4, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 р. за № 93/2533, іншими чинними нормативними документами.
Обов’язковою є наявність засобів аварійного відключення живлення, які спрацьовують не тільки в разі перевищення струму споживання, а також і в разі витоку струму через захисне заземлення (занулення).
Сумарна потужність споживання електроенергії по одній фазі не повинна перевищувати 3,5 кВт (ГОСТ 28139-89). Система електроживлення повинна забезпечувати включення (відключення) обладнання від електромережі з робочого місця та автоматичне відключення у випадку перевантажень та аварійних режимів, у тому числі при появі витоку струму між фазним провідником і захисним зануленням або заземленням (ГОСТ 28139-89). Це необхідно для того, щоб унеможливити критичні ситуації, які можуть виникнути при електричних пробоях ізоляції, несправностях блоків живлення.
Тому дотримання вами правил електробезпеки при користування обладнанням та електроприладами стане найкращім профілактичним протипожежним заходом.
Відповідно до Правил пожежної безпеки приміщення обладнанні системою пожежної сигналізації та переносними вогнегасниками, придатними для використання в умовах бібліотеки. Вміння користуватися первинними засобами пожежогасіння у випадку пожежі може врятувати, як ваше життя так і життя людей, що знаходяться поряд.
Окрім вказаного, небезпечним фактором можуть стати меблі та інше бібліотечне обладнання особливо під час евакуації у випадку пожежі.
Шафи, стенди та інші меблі і додаткове обладнання повинні розміщуватися зручно для користування та не захаращувати проходи. Під час їх розміщення необхідно в обов’язковому порядку дотримуватись нормативної ширини проходів.
Матеріали і сировина, з яких виготовлені конструкції, меблі та інше додаткове обладнання, не повинні виділяти шкідливих речовин, в тому числі при горінні (п. 2.6ДСадПіН . 5.5.6.009-98). Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з дотриманням вимог, викладених вище.
Всі приміщення бібліотеки слід віднести до категорії з пониженою пожежною небезпекою (категорія Д), в той же час дотримання вимог встановленого в бібліотеці пожежного режиму та правил пожежної безпеки є головною запорукою попередження пожеж.
Можливі причини виникнення пожеж та запобіжні заходи і дії щодо них (у тому числі у процесі роботи та після її завершення)
Відповідно до статистичних даних основними причинами пожеж на підприємствах в установах та організаціях є такі.
Несправність обладнання і порушення технологічного процесу під час його використання. Недопущення пожеж, загорянь через указані причини можна досягти в результаті підвищення відповідальності обслуговуючого персоналу за якість своєчасного проведення перевірок і планово-запобіжних ремонтів обладнання, а також за додержання вимог його експлуатації.
Несправність і перевантаження (перегрівання) електричних пристроїв (неправильний вибір перерізу проводів електромереж і підбір світильників, несправність в електромережі, електрообладнанні, відсутність або несправність заземлення). Уникнути цих причин можна, якщо посилити суворий контроль за дотриманням правил влаштування електроустановок під час монтажу електрообладнання і правильній його експлуатації.
Необережне поводження з вогнем (паління і застосування відкритого вогню в заборонених місцях, залишення без нагляду електронагрівальних приладів, перевірка витікання газу за допомогою відкритого вогню, а також підігрівання масла тощо). Порушення правил пожежної безпеки під час вогневих робіт. Для усунення цих причин необхідно підвищувати виробничу дисципліну, встановлювати в структурних підрозділах суворий протипожежний режим.
Досить корисним профілактичним протипожежним заходом є вивчення причин пожеж в аналогічних установах та усунення недоліків, які потенційно можуть стати причиною загоряння. Тим самим сприяючи удосконаленню системи запобігання пожежам і протипожежного захисту. Практика засвідчує, що небезпека пожежі і вибуху найчастіше може бути усунута за своєчасного прийняття заходів перестороги з боку працівників та адміністрації.
Основні причини, які викликають пожежу в бібліотечних закладах беручи до уваги статичні дані можна класифікувати таким чином. Необережне поводження з вогнем. Способи профілактики розкрито вище. Порушення вимог безпеки при використання комп’ютерного обладнання, оргтехніки та ектроприладів, залишення їх без належного нагляду.
Цікавим є дослідження фахівців Національної асоціації пожежної безпеки (США), які опублікували доповідь щодо статистики пожеж за участю офісного обладнання: комп’ютерів і телефонів. Згідно з доповіддю в період 2005 – 2009 рр.. в США було зафіксовано щорічно 1480 пожеж через загоряння офісної техніки, в т.ч. 750 пожеж в житлових приміщеннях і 730 пожеж в нежитлових приміщеннях.
Щороку пожежі за участю офісної техніки в житлових приміщеннях забирали життя 7 людей, ставали причиною 49 каліцтв і 23 мільйонів доларів прямих матеріальних збитків. У 35% випадків вони починалися в спальній кімнаті. Майже половина (45%) випадків загорянь припадала на електропроводку або корпуса пристроїв.
Пожежі спричинені офісною технікою в нежитлових приміщеннях щорічно ставали причиною смерті однієї людини, 16 каліцтв і 51 мільйонів доларів прямих матеріальних збитків. Найчастіше (38%), пожежі такого типу починалися в офісних приміщеннях. Також як і в житлових приміщеннях, в половині випадків (49%) загоряння техніки починалося з електропроводки або корпуса пристроїв.
Лідерами серед пристроїв спиричинявших загоряння були комп’ютери та перефірійна комп’ютерна техніка. У житлових приміщеннях 43% пожеж починалися з комп’ютерів і 33% з перефірійної комп’ютерної техніки. При пожежах в нежитлових приміщеннях на частку комп’ютерів довелося 32% випадків загоряння, а на переферійну комп’ютерну техніку – 34%. Телефони ставали джерелом пожежі в 12% випадків у житлових приміщеннях і в 2% випадків у нежитлових приміщеннях.
Окрім вказаного вище для запобігання пожежам кожному працівнику необхідно забезпечити використання електричних приладів та обладнання відповідно до вимог інструкції виробника, правил електробезпеки, вміти та бути постійно готовим до застосування пожежного обладнання.
Іінструкції з пожежної безпеки, встановлені для працівників даного приміщення.
З метою забезпечення пожежної безпеки в приміщеннях Одеської обласної юнацької бібліотеки ім.. В.В. Маяковського для працівників розроблені відповідні інструкції.
Основною з яких є загальнооб’єктова інструкції про заходи пожежної безпеки в службових приміщеннях. Ця інструкція визначає основні заходи пожежної безпеки в службових приміщеннях Одеської обласної юнацької бібліотеки ім. В.В. Маяковського та встановлює послідовність дій у випадку пожежі. Важливим документом регламентуючим дії працівників у випадку пожежі є план евакуації, який необхідно вивчити для забезпечення правильних дій у випадку пожежі.
Крім того, у приміщеннях структурних підрозділів на видних місцях розміщені інструкції, що відображають специфіку забезпечення пожежної безпеки у конкретному приміщенні бібліотеки.
Ці інструкції є обов’язковими для вивчення кожним працівником бібліотеки.
Засоби зв’язку та місцезнаходження найближчого телефону
У випадку пожежі найшвидшим та відповідно найефективнішим засобом зв’язку є мобільний телефон, але якщо він відсутній слід скористатися стаціонарними засобами електрозв’язку, які розміщено в коридорі, в електрощитовій та в кабінеті директора бібліотеки.
Необхідно пам’ятати номери телефонів екстрених служб:
Пожежна охорона 101
Швидка медична допомога 102
Поліція 103
При передачі повідомлення про пожежу необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; посаду.
Правила утримання шляхів евакуації
Утримання евакуаційних шляхів і виходів.
Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях.
Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
При розміщенні бібліотечного та іншого обладнання у приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до шляхів евакуації відповідно до чинних норм.
Розміщення крісел в читальному залі повинно відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.
У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.
Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).
Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах.
При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.
Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги і бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність згідно з ГОСТ 12.1.044-89 “ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения” та відповідати групам поширення полум’я РП1, РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 “Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум’я”.
Коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.
Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей).
Не допускається:
захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, хол, тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами та книгами, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;
замикати на навісні замки та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;
застосовувати на шляхах евакуації горючі матеріали для облицювання стін і стель.
улаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації.
Призначення існуючих установок пожежної сигналізації
В приміщеннях одеської обласної юнацької бібліотеки змонтовано систему пожежної сигналізації головним завданням якої є направлення сигналу про пожежу на пульт централізованого пожежного спостереження.
Для забезпечення надійної працездатності вказаної системи пожежної сигналізації кожен працівник бібліотеки повинен виконувати низку таких правил: Слідкувати щоб автоматичні пожежні сповіщувачі були захищені від механічних пошкоджень. З метою надійного функціонування системи пожежні сповіщувачі повинні утримуватися в чистоті, до них має бути забезпечений вільний доступ. Відстань від складованих матеріалів і обладнання до сповіщувачів повинна бути не менше 0,6 м.
Місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння та правила їх використання
У кожному приміщенні бібліотеки на помірному та легкодоступному місці розміщено вогнегасники (коридор, біля виходів з приміщень, а також у електрощитовій де, найбільш вірогідна поява осередків пожежі). Переміщати вогнегасники з передбачених для їх розміщення місць не допускається. Також, не допускається розміщувати поряд з вогнегасниками нагрівальні прилади (без загороджувальних щитків) та створювати умови потрапляння на них сонячних променів.
Вибір типу та необхідна кількість вогнегасників визначається відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.
Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:
15 м – для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);
20 м – для приміщень категорій В, Г, а також для громадських будівель та споруд.
Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.
6.4.16. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:
навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;
установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).
6.4.17. Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.
6.4.18. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися у відповідності до ДСТУ 4297-2004 “Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги”.
6.4.19. Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
6.4.20. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування.
6.4.21. На перезарядження (технічне обслуговування) з об’єкта дозволяється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.
6.4.22. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У такому разі на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.
6.4.23. Відповідальними особами за своєчасне і повне оснащення об’єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об’єктів (або орендарі згідно з договором оренди).
Дії в разі виникнення пожежі:
порядок виклику пожежної охорони,
сповіщення людей про пожежу,
проведення евакуації відвідувачів, працівників, матеріальних цінностей.
Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні передбачено наступний порядок дій у разі пожежі
- У разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний громадянин зобов’язаний:
негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
повідомити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу;
у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.
- Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:
перевірити, чи викликана Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення), довести подію до відома управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації;
у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних з ліквідуванням пожежі;
припинити роботи в будинку (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідування пожежі;
здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;
перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;
одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
забезпечити дотримання безпеки праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
- З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску.
- Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів адміністрація та інженерно-технічний персонал підприємства, будинку чи споруди зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі з приводу конструктивних і технологічних особливостей об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил та засобів об’єкта до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її поширенню.