Сьогодні виповнюється 130 років від дня народження Павла Григоровича Тичини.  Павло Григорович – один із найвизначніших поетів українського модернізму, громадський діяч, перекладач із багатьох мов. Постать Павла Тичини в українській літературі – знакова. Адже з його поезією асоціюється початок новітньої доби в національному письменстві. М. Жулинський з цього приводу писав: «На початку ХХ століття він зумів піднести українську поезію на рівень світової… Тичина інтуїтивно відчув і усвідомив, що письменник має в оригінальних мистецьких формах виражати те, що народжується в його душі, в його поняттях». Найвидатніші його твори – збірка “Сонячні кларнети”, поеми “Золотий гомін”, “Скорбна мати”, “Похорон друга”, “Сковорода”.

Одесо, повносонячна Одесо!
Життя в тобі — це не озерне плесо,
Не холодок під деревом, не тінь —
А моря буряного широчінь…
Я радий,
що тебе сьогодні бачу.
Свою всю пам’ять
розбуджу гарячу:
З капелою ж Стеценка я тут був.
Нічого з того часу не забув…
(1961 р.)