Ввечері 9 квітня 1944 року радянські війська увірвалися на північні околиці Одеси. Наступальна операція велася силами 3-го Українського фронту одночасно зі сходу і півночі. За планом, саме в Одесі радянські війська планували оточити 6-ту німецьку і 3-тю румунську армії. Але, через складнощі з форсуванням Південного Бугу в районі Миколаєва наприкінці березня, плани з вигнанням німецько-румунських військ з Одеси були відтерміновані у часі.

Операцією по вигнанню окупантів з Одеси командував одесит Родіон Малиновський.

Бої за Одесу тривали всю ніч і тільки вранці 10 квітня місто було повністю звільнено від німецьких нацистів та румун. За 17 днів Одеської наступальної операції війська 3-го Українського фронту за складних погодних умов подолали більш як 160 км і вийшли до річки Дністер. Румунам і німцям також вдалося відступити за тодішні кордони Одеської області.

Військові втрати під час Одеської наступальної операції склали з радянського боку: 54 997 загиблих, з боку німців і румун: 26 800 загиблих.

Під час 907-денної німецько-румунської окупації Одеси з 250 тисяч людей, що залишилися в місті, близько 82 тисяч було вбито, ще 78 тисяч примусово направлено на роботу до Німеччини. переважну більшість жертв складали євреї.

Під час 73-денної оборони Одеси від німців і румун втрати склали: з радянського боку 16 578 вбитими і зниклими безвісти, з німецького і румунського – 17 729 вбитими і 11 471 зниклими безвісти.