Поезія — це, мабуть, одне з найгеніальніших досягнень людства. Виражати свої почуття у віршованій формі, відбивати у рими своє світовідчуття, мріяти про майбутнє і згадувати минуле, одночасно звертаючись до мільйонів і залишаючись при цьому наодинці з собою, — на це здатна лише поезія, найбільше мистецтв, створених людиною.

Навіть самий маленький, нікому не відомий вірш, написаний дитиною, — це величезний духовний внесок у культурне та інтелектуальне процвітання всього суспільства.

То ж, 15 листопада 1999 року ЮНЕСКО, на 30-й конференції, ухвалила резолюцію про започаткування міжнародного дня, який мав «вдихнути друге життя» у світовий поетичний рух. Вперше свято відзначали 21 березня 2000 року, в Парижі. Головною метою міжнародного дня поезії стала можливість наголосити на тому найбільшому значенні, яке відіграє література в культурному житті сучасного суспільства, об’єднати поетів усього світу і дати їм право та можливість заявити про себе!
Поезія — вічно молоде, трепетне і прекрасне кохання людства! На нашій планеті не знайти людини, яка би не була знайома із нею.
Кажуть, що коли гуркотять гармати, мовчать музи. Але від першого  дня війни не замовкає голос поетів. Поезія чимало робить, щоб у грізних, катастрофічних обставинах пробудити у людей почуття відповідальності, розуміння того, що від них, від кожного саме від нього залежить доля народу та країни.

Боже, єднай нас, єднай,
Щоб боронити свій край.
Дай нам відваги й снаги
Гнати лихих ворогів.
Всіх нас згуртуй в один стрій,
Небо над нами укрий.
Море увись підійми,
Хвилями вкрий, мов крильми.
Волю збери нам в кулак,
Дух підійми, наче стяг.
Дай нам пройти крізь вогонь
І від страху нас боронь.
Витри нам сльози і кров.
Вирвать свободу з оков
Дай українським синам,
Воїнам-захисникам.
Боже, зміцни нас в борні,
Долю куємо в огні.
В темряві світлом осяй,
Боже, єднай нас, єднай!
Ірина Тома
05.03.2022