«24.02» – це щоденник війни. Книжка розповідає невигадану історію про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни без власного на те бажання. Про те, як кожного з них «морозило» чи то від страху, чи то від холоду, коли десь поруч влучала ракета й лунав потужний вибух, який вибивав шибки та вмикав сигналізації.

Як кожен із них намагався бути корисним країні, як розвивалися їхні страхи та сумніви. Про що говорили, про що думали й у що вірили. Ця книжка про таких самих людей, як і ви. Книжка про наших із вами сучасників.

Про що ця книга?

Цілком зрозуміло, що за лічені роки буде написана нова історія, яка згодом потрапить у дитячі шкільні підручники, а може і електронні книги для цих же учнів. Якою буде ця історія? – Складно сказати. Для цього і написана ця книга. Це щоденник сучасника, який жив і писав під час війни, а інколи, навіть, під звук ракет та бомб.

• Як почалася війна? Що трапилося, як на це відреагували люди, що вони почали робити, куди тікали і про що взагалі думали?
• Чого найбільше всі боялися? Як боролися із ворогом і як йому, мимоволі, допомагали?
• Про легенди: як цигани вкрали танк, а гопніки віджали БТР, мародерів примотали до стовба і гамселили по дупі.
• Як почувалися військовслужбовці: ті, хто на передовій, хто просто на блокпостах, а хто – десь далеко у тилу.
• З якими проблемами зіштовхнулися пересічні люди: про брак ліків та хліба. Як жилося літнім або незабезпеченим людям.
• Про тварин, волонтерів, диверсантів, міфи, які люди понастворювали самі собі та полювання на відьом.

Дякуємо Андрію Мероніку за подаровану книжку, запрошуємо читачів до знайомства з нею.

Використана інформація з  fuckingwar.com