В давнину, в ті часи, коли не було Тік Току та Нетфліксу, молодь збиралася на вечорниці, влаштовуючи на них усілякі дійства — ворожіння, забави і співи. День Андрія Первозваного був одним з найочікуваніших і найвеселіших. Недарма подекуди його називали ще «великими вечорницями». Хоч Андрій Первозванний — християнський святий, але звичаї і обряди в цей день мали дохристиянський характер: вгадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити». Саме Калитою і називали часто наші предки андріївські вечорниці — за назвою солодких коржів, які випікали спеціально на свято. Про народні традиції нашим читачам розповіла заступник декана факультету історії та філософії ОНУ ім.І.І.Мечникова Наталія Петрова. А Анастасія Стрельцова, голова Одеського ім.А.Міцкевича відділення Спілки поляків в Україні, познайомила нас з традиційними польськими ворожіннями на Анжейки. Кожен з глядачів мав змогу поворожити: чи то спробувати вгадати майбутнє в химерній тіні з воскової фігури, чи вибрати ім’я судженого гвідзком або горіховим човником, чи дізнатися, будеш ти в парі наступного року за допомогою квасолі… Проводити ворожіння допомагали члени Наукового етнологічного студентського товариства НЕСТ факультету історії та філософії ОНУ імені І.І.Мечникова Богдан Безруков, Ганна Качуренко та Ірина Сахно, а також Варвара Тодорова і Анастасія Шихирева, члени Одеського імені Адама Міцкевича відділення спілки поляків України. А потім всі разом кусали Калиту!