Засідання Книжкового клубу відбулося, попри відсутність світла і повітряну тривогу.
На повітряні тривоги діти реагують значно гостріше аніж взимку. Бояться також гучних звуків. А як може бути інакше, коли у кожного в телефоні повідомлення: “Виліт ракет. Ракети летять на Одесу”.
Перейшли в укриття, всі відзвонилися батькам і продовжили бесіду. Продовжили спілкуватися, шуткувати і читати вірші.
Говорили про життя і творчість Галини Могильницької: про її прагнення оновити і осучаснити канон української літератури, про боротьбу за автокефалію української церкви, про незламну громадянську позицію.
Читали такі теплі і сонячні вірші Галини Могильницької для дітей
І ще весняні зміни) закоханість: така щира і світла – панувала над усіма, попри тривоги і страх.
Далі буде!)