У межах XXV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» наша бібліотека стала майданчиком для особливої події — творчої зустрічі з Віталієм Запекою, автором, якого неможливо забути після першого прочитаного рядка.
Позивний «Спілберг», фронт, фотооб’єктив, книжки, які зцілюють — усе це про одну людину. Але Віталій Запека — не просто боєць ЗСУ, не просто фотохудожник і письменник. Це голос сучасної української війни, голос із окопу, який не кричить, а говорить чесно, просто і боляче.
Зала бібліотеки наповнилася тишею — тією глибокою тишею, яка буває, коли слухаєш не розповідь, а правду. У кожному слові — досвід, у кожному реченні — людяність. Віталій ділився історіями про те, як народжувалися його тексти, як війна змінила його життя, і чому він почав писати українською у п’ятдесят. І чому не зупинився.
📚 Його книжки:
- «Цуцик»
- «Абсурд»
- «Герої, херої та не дуже»
- «Полінка»
- «Полінка в Королівстві дурниць»
- «Бабах на всю голову»
- «Завтра знову Сьогодні»
Ці назви вже самі по собі промовисті. А за кожною — іронія, фронтові будні, спогади, абсурд і гірка сатира. Читачі, які відкрили для себе книги Запеки, знають: його мова — це нерв, іронія, щирість і надзвичайна емпатія.
📖 На зустрічі було все:
– живе спілкування,
– автограф-сесія,
– фото на пам’ять,
– і багато — дуже багато — емоцій.
Це не був просто захід. Це був досвід. Розмова, що залишає слід. Подія, яка нагадує: війна — не десь там, вона в кожному з нас. Але є речі, сильніші за страх: правда, слово, мистецтво і внутрішній фронт.
Дякуємо Віталію Запеці за присутність, за відвертість і за літературу, яка народжується не з вигадки, а з життя. І дякуємо всім, хто прийшов і був частиною цієї події.
📍 Хто не встиг — не втрачайте шанс: Віталій Запека ще буде на Пастера, 13 в рамках виставки-форуму. Обов’язково приходьте. Це зустріч, яка змінює.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
🔖 Слово має силу. Особливо, коли його промовляє той, хто пройшов через війну і не втратив здатності говорити людяно.