Сьогодні, 25 лютого 2026 року, ми відзначаємо 155-річчя від дня народження Лесі Українки — жінки, яка випередила свій час і стала символом незламності, інтелектуальної відваги та європейського духу в українській культурі.

Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач-Квітка) народилася 1871 року в Новограді-Волинському в інтелігентній, патріотичній родині. Її мати — відома письменниця Олена Пчілка, дядько — видатний громадський діяч Михайло Драгоманов. З дитинства Леся виявила надзвичайні здібності: у 4 роки вже читала, у 6 — вишивала, у 9 — писала вірші, а в 13 — почала друкуватися. У 19 років вона самостійно створила підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер.

Леся Українка — це не про страждання чи «слабосилу дівчину», як інколи намагалися її зобразити. Це про неймовірну внутрішню свободу та силу духу. Протягом усього життя вона боролася з тяжкою хворобою (туберкульоз кісток, а згодом — ниркова недостатність), але ніколи не здавалися. Вона подорожувала Європою та Кавказом на лікування, жила в Грузії останні роки, де написала низку шедеврів, зокрема «Лісову пісню», «Камінного господаря» та «Руфіна і Прісціллу».

Чому Лесю Українку варто перевідкрити саме сьогодні?

Вона — голос сили. Її знаменитий вірш «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь!»), написаний у 19 років, став справжнім маніфестом незламності. Ці слова — про активну життєву позицію, про те, щоб сподіватися та боротися навіть тоді, коли надія здається втраченою. Сьогодні вони звучать як частина ДНК сучасного українця, який протистоїть агресії та відстоює свободу.

Вона — про культуру без кордонів. Леся вільно володіла понад 10 мовами (французькою, німецькою, англійською, італійською, польською, болгарською, латинською, грецькою та іншими). Вона перекладала світову класику, інтегрувала українську літературу в європейський контекст і водночас рішуче протистояла російському імперському впливу, називаючи російське підданство «національним нещастям».

Вона — сучасна. Її драми, поеми та листи читаються як актуальні маніфести про гідність, вибір, опір і самоусвідомлення. Леся Українка була феміністкою за духом, поліглоткою, мандрівницею, музиканткою (грала на фортепіано та бандурі), громадською діячкою. Вона першою в українській літературі почала писати драматичні поеми, а її творчість піднесла українське слово до світового рівня.

До 155-річчя ми пропонуємо переглянути відеоролик «На крилах Лесиних пісень», який розповість про найцікавіші факти з життя поетеси, її подорожі, творчі пошуки та вічний дух. Нехай її слова та мелодії надихають вас сьогодні!

Святкуймо разом! Обирайте твір Лесі Українки, що найбільше відгукується саме вам — чи то «Contra spem spero!», чи «Лісова пісня», чи драматичні поеми, — і нехай її слово стане вашою власною силою в ці непрості часи.

Ні! Я жива, я вічно буду жити! Я в серці маю те, що не вмирає…

Ласкаво просимо до бібліотеки — тут завжди чекають на вас книги Лесі Українки та натхнення від її спадщини!