У першу неділю липня відзначається День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Обрана дата відзначення не пов’язана із конкретним історичним фактом, вона поєднує важливі події початку літа, які мали суттєве значення для розвитку України як морської держави і впливали на процес національного державотворення. Основними з них є:
весна – літо 907 року – морський похід і перемога київського князя Олега під Константинополем;
весна – літо в 1616 р. – морський похід і перемоги козацької флотилії гетьмана Петра Сагайдачного під Кафою, Синопом і Трапезундом;
у липні 1917 р. – перший вихід бойового корабля у морський дозор під українським прапором здійснив ескадрений міноносець “Завидний”;
15 липня 1918 р. було оголошено закону про уніформу для українського флоту;
16-18 липня 1918 р. затверджено Військово-морський прапор Українського державного флоту, який став основою сучасного Військово-Морського Прапора ЗС України;
у липні 1918 р. в Одесі було створено бригаду тральщиків – перше постійно діюче з’єднання Військово-Морського Флоту Української держави;
весна – початок літа 1992 р. – складання військової присяги на вірність Українському народові екіпажами кораблів, особовим складом берегових військових частин ЧФ, які у подальшому розбудовували ВМС ЗС України, підняття на сторожовому кораблі СКР-112 Українського прапора та перехід до Одеси;
01 липня 1993 р. – створення 1-го окремого батальйону морської піхоти, початок відродження сучасної морської піхоти України;
04 липня 1993 р. було урочисто піднято Військово-Морський Прапор України на фрегаті “Гетьман Сагайдачний”.
01 липня 1996 р. – створення Південного морського району (у подальшому – Південна військово-морська база, військово-морська база «Схід»);
липень – серпень 1996 р. – проведення перших оперативно-тактичних навчань Військово-Морських Сил України під прапором Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України – Президента України Л.Кучми.
20 червня 2006 року – затвердження сучасного Військово-Морського Прапору Збройних Сил України.