У Лютеранському провулку є будівля під номером три — це відомий «будинок з ілюмінаторами». І він безпосередньо пов’язаний з літературною історією кохання — нерозділеного й трагічного.
Олександр Іванович Купрін дуже любив Одесу й часто приїжджав сюди — тут йому легко й натхненно працювалося. І повість «Гранатовий браслет» він написав саме в нашому місті, а головного героя — нещасного телеграфіста Георгія Желткова, закоханого без взаємності в княгиню Віру Шеїну — поселив на шостому поверсі «будинку з ілюмінаторами» в мебльованих кімнатах.
Будівля з фасадного боку — чотириповерхова, а з боку двору в будинку було шість поверхів. Там здавалися дешевші квартири, ніж ті, які виходили вікнами на вулицю.
Це реальна історія, що сталася з членом Державної ради Дмитром Любімовим. Телеграфний чиновник Желтіков до нестями закохався в його дружину Людмилу Туган-Барановську. Правда, в житті історія закінчилася не так трагічно — герой залишився живим.
У будинку на Малій Арнаутській, 40 жив прообраз відомого літературного героя.
Міліціонер і авантюрист Іосиф Шор — людина, яка стала прообразом Остапа Бендера. З дитинства його всі чомусь називали Остапом, а майже всі пригоди «великого комбінатора» — реальні події з його життя.
У будинок на Малій Арнаутській,16 Ільф і Петров «поселили» ще одного героя свого безсмертного твору «Золоте теля».
У цьому будинку жив підпільний мільйонер пан Корейко. Правда, в романі Ільф і Петров перейменували вулицю в «Малую Касательную», поєднавши назви Малої Арнаутської і Скісної.
У будинку №27 на вулиці Князівській бували відомі письменники, поети, художники. Один із них неодноразово приїжджав до Одеси, написав про наше місто багато віршів і книгу – щоденник про одеське життя періоду громадянської війни.
Будинок № 27 на Князівській відомий як будинок художника Євгена Буковецького. У ньому бували письменники Олександр Купрін, Олексій Толстой, Корній Чуковський, славетні художники: Киріак Костанді, Василь Кандинський і Петро Нілус.
Іван Бунін і його дружина Віра Муромцева знімали три кімнати з 1918 року і по лютий 1920-го. Тут письменник вів щоденник, який потім був опублікований під назвою «Окаянные дни», — про післяреволюційні зміни і розруху в Одесі.
Пам'ятний знак до 150-річчя від дня народження лауреата Нобелівської премії з літератури письменника Івана Олексійовича Буніна відкрили 23 жовтня 2020 р. на вулиці Князівській, 27.
У цьому будинку (вул. Преображенська, 23) знаходилась одна з найпопулярніших кав’ярень-кондитерських міста. Вона згадується в оповіданнях Купріна О.І. «Скворцы», «Галя Ганская», Катаєва В.П. «Хуторок в степи», у творах Лева Славіна, Івана Буніна.
Початок ХХ століття. Одеса. Вулиця Преображенська. Будинок Лібмана. Кав'ярня-кондитерська побудована за принципом французьких кав'ярень: більярдний зал, велика затишна веранда. Перший заклад, оснащений електричним освітленням.
Тут проводив час одеській бомонд. Відомі письменники, поети, художники – часті гості славнозвісного закладу. Вони спілкувалися, відпочивали, насолоджувалися прекрасним інтер'єром і чудовими солодощами.
Цей письменник на рулоні шпалер написав твір, в якому зобразив Одесу (без прямої згадки назви міста). У ньому був описаний будинок з башточкою, в якому жив один з головних героїв. (дуже схожа будівля – на фотографії).
Юрій Карлович Олеша написав казку «Три товстуни». В ній було описано житло чарівника — доктора Гаспара Арнері, що дуже нагадує будинок на вулиці Ю. Олеші, 8 (на розі вул. Грецькій), який знаходився поруч з помешканням письменника (вул. Ю. Олеші, 3).