Останнім часом кожної осені, ближче до початку – середини жовтня, інформаційний простір навколо нас починає заповнюватися всілякими символами Хелловіну: гарбузами, відьмами, павутинням і іншими страшилками. Комусь це подобається, хтось категорично проти. Але в багатьох культурах і релігіях в усі часи люди віддавали данину поваги предкам і вірили, що іноді грань між світом живих і мертвих стає зовсім тонкою і проникною.
Потойбічних духів в багатьох традиціях в такі дні прийнято підгодовувати, задобрювати, згадувати про життя і добрі вчинки померлих родичів і просити про допомогу і заступництво.
Стійкий і непідробний інтерес людства до потойбічного світу, теми швидкоплинності буття, життя після смерті знаходить своє відображення в літературі, живописі і кінематографі. З давніх-давен поети і письменники давали волю уяві і випускали на сторінки своїх творів найгірші кошмари, страхи і побоювання цього світу. Ринок книг і фільмів жахів дуже великий, але любителів цього жанру набагато більше.
Чим же так привабливі жахи для звичайної людини?
Книги та фільми жахів дозволяють нам в безпечному просторі як би відрепетирувати, що ми будемо робити, якщо зіткнемося в реальному житті з небезпекою. Напевно, ви не раз, переживаючи за героїв фільму, радили їм не ходити в той покинутий будинок, не розмовляти з підозрілим незнайомцем і не чіпати невідому субстанцію …
Ми боїмося всього того, що може загрожувати життю: зараження, великих хижаків і отруйних комах, висоти, глибини і невідомості, землетрусів і пожеж, та хіба мало чого ще. Штучно створені жахи знімають напругу і створюють ілюзію контролю над смертю. Адже тільки що було дуже страшно, а з нами нічого не сталося, все в порядку. І з головними героями теж все добре. А ми, як правило, асоціюємо себе саме з ними.
Крім того – гормони. Коли нам страшно, в кров надходить адреналін і кортизол. Нашому мозку все одно, чи відбувається дія на екрані в багатолюдному кінотеатрі або за людиною дійсно женеться маніяк в темному безлюдному провулку! Гормональна система спрацює так, як потрібно. Тіло приходить в бойову готовність, тиск підвищується, енергія зашкалює, драйвить і людина готова дати бій або втекти. Коли небезпека мине, організм наповнюється гормонами винагороди і задоволення.
Також існує гіпотеза, що під час перегляду фільму, а особливо під час читання людина природним чином занурюється в легкий транс, що дозволяє підсвідомості опрацювати актуальні на даний момент не вирішені проблеми. Тобто, поки ми займаємося переглядом, підсвідомість успішно працює над нашими завданнями.
Звичайно ж, не всі люблять жанр жахів. Натурам вразливим, тривожним не бажано стикатися з цим світом мистецтва. А що ж робити, якщо фільм або книга не виходить з голови, якщо сюжет настільки вразив, що й уві сні не дає спокою?
Швидше за все, сюжет потрапив в точку і доторкнувся до глибинного страху людини. Можна спробувати його зобразити на папері, намалювати навколо свого страху рамку, паркан, стіну. Можна домалювати елементи, які цей страх роззброять, зроблять безпечним або смішним. Перепишіть сюжет або кінцівку твору. Придумайте свій, комфортний для вас, варіант. Бажано звернути увагу на своє тіло, на відчуття в ньому, на безпеку, в якій ви зараз перебуваєте.
А як ви ставитеся до книжок та фільмів жахів? Дивитесь і читаєте із задоволенням, або вважаєте, що до цього світу краще не наближатись?

Квіз “Halloween”
Моторошне мистецтво
Маяковка рекомендує: моторошні фільми до Хелловіну.
Конкурс моторошних оповідань
Бібліоканікули з Маяковкою розпочинаються!
«Party в бібліохаті. Halloween»!
Бібліовідмочки
Маяковка рекомендує: йдемо в театр!
Як це було…