Щороку, у четверту суботу листопада, Україна схиляє голову в скорботі та вшануванні — цього дня ми пам’ятаємо мільйони невинних людей, життя яких забрали Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років.
Ці трагедії не були наслідком природних катаклізмів чи випадкових неврожайних років. Це був цілеспрямований злочин радянського тоталітарного режиму, спрямований на придушення української нації, її свободи, культури та права на власний голос.
Голодомор 1932–1933 років: біль, що не має вимірів
1932–1933 рік — одна з найжорстокіших сторінок української історії. За різними оцінками, ті роки забрали життя від 4 до 7 мільйонів українців. Цілі села порожніли, родини зникали, діти залишалися сиротами, бо смерть приходила тихо й невідворотно.
Тотальна конфіскація зерна, заборона покидати села, чорні дошки, відчай і крик, який ніхто не чув…
Це був геноцид — спроба зламати українську ідентичність, стерти з пам’яті народ, що прагнув свободи.
Свічка пам’яті: маленький вогник великої скорботи
28 листопада ми в нашій бібліотеці запалили свічку пам’яті — символічний вогник, який говорить без слів.
Говорить про те, що пам’ять жива.
Говорить про те, що правда не згасне.
Говорить про те, що українська нація вистояла.
Ми долучилися до загальноукраїнської акції «Запали свічку» і закликаємо всіх читачів та мешканців міста зробити це у своїх домівках.
Нехай у кожному вікні цього вечора з’явиться маленьке світло — тиха данина тим, хто пішов, і знак того, що ми пам’ятаємо, сумуємо й віримо в життя, що неодмінно перемагає смерть.
Пам’ять — це наша сила
Для сучасної молоді важливо знати правду про Голодомор, розуміти, що за свободу, яку маємо сьогодні, заплачено неймовірно високу ціну.
Тому наша бібліотека продовжує:
📌 проводити тематичні заходи та лекції
📌 організовувати перегляди документальних фільмів
📌 збирати книжкові добірки та свідчення очевидців
📌 підтримувати дослідження з історії України
Пам’ятаючи минуле — ми формуємо відповідальне й свідоме майбутнє.
Ми пам’ятаємо. Ми є. Ми будемо.
Свічка на нашому підвіконні — лише маленьке полум’я.
Але разом мільйони цих маленьких вогників творять велике світло — світло пам’яті, правди, життя та нескореності.
Схиляємо голови.
Запалюємо свічку.
Пам’ятаємо.