Уміння працювати з книгою необхідно кожному. Від цього безпосередньо залежить ступінь засвоєння нової інформації. Головною складністю матеріалу стають, як правило, нові поняття. Однак не варто забувати про те, що знайомих слів в тексті все-таки більше. Правильне конспектування дозволить засвоїти новий матеріал ще на етапі запису.
Учні старших класів і студенти змушені самостійно обробляти безліч інформації за невелику кількість часу. Викладач зазвичай дає значні списки літератури для ознайомлення у позаурочні години. Прочитати всі книги зі списку від кірки до кірки, зрозуміло, неможливо. Саме тому учню необхідно первинне ознайомлення.

Взявши в руки незнайому книгу, слід звернути увагу на назву, яка розповість, чому саме буде присвячена більша частина представленої інформації. Якщо книга розповідає про якийсь окремий аспект досліджуваної дисципліни, набагато краще скористатися більш стислим матеріалом. Наприклад, студенту медичного інституту потрібно підготуватися до іспитів. У списку рекомендованої літератури у нього є кілька книг, кожна з яких присвячена якомусь певному захворюванню шлунка. Є також і довідник, де про кожну хворобу буде сказано тільки найголовніше. Набагато логічніше скористатися довідником, ніж витрачати час на матеріал, який все одно не запам’ятається.

Рік видання – це те, на що слід звернути увагу після читання заголовка книги. Справа в тому, що чим старше книга, тим більше застарілою в ній може виявитися інформація. Немає необхідності читати книгу середини ХХ століття, якщо є перероблений і доповнений аналог, випущений на початку XXI століття. Зміст теж може дати відповідь на питання про те, чи потребує книга в детального вивчення або ж з неї потрібно виписати всього 2-3 глави.

Види читання
Науково-літературний твір читають двома способами.
Швидкий перегляд
Читати книги «навскоси» і отримувати при цьому всю важливу інформацію – ціле мистецтво, яким, на жаль, володіють не всі. Читати побіжно можна при наявності вступу, висновків і всіляких вступів до голів. Прочитавши короткий зміст всієї книги або фрагменту тексту, можна зробити висновок про те, чи варто приділити час самої книзі або фрагменту.
Швидке читання іноді називають пошуковим. Однак ці назви навряд чи можна вважати синонімами. Якщо людині необхідно отримати загальне уявлення про незнайому книгу, і він читає її «по діагоналі», пошуковим таке читання назвати неможливо. Даний термін зазвичай вживається в тих випадках, коли необхідно знайти якусь певну інформацію, наприклад, роз’яснення якого-небудь поняття. Для полегшення завдання читачам більшість важливих понять і термінів у книгах виділяють курсивом.

Суцільне читання
Далеко не весь матеріал книги потребує ретельного опрацювання, особливо, якщо читач обмежений в часі. У суцільному читанні потребують фрагменти тексту, виділені при побіжному читанні. Для повноцінного засвоєння нової інформації читати потрібно набагато повільніше, ніж при побіжному перегляді. Оскільки потрібна інформація вже знайдена, поспішати не варто.

Уміння конспектувати
Можливість забрати книгу додому і зберігати її у себе необхідну кількість часу буває далеко не завжди. З деякими книгами  можна ознайомитися тільки в читальному залі бібліотеки. Ось чому вміння правильно конспектувати інформацію важливо не менше, ніж уміння правильно читати.
Лаконізм – це перше, чого потрібно навчитися, роблячи записи. Для цього слід використовувати загальноприйняті або власні скорочення, знаки і символи. При цьому необхідно дотримуватись меж, так як підвищена «зашифрованность» конспекту може привести до того, що з нього згодом неможливо буде отримати потрібну інформацію, а книгу доведеться перечитувати знов.
Для подальшого полегшення роботи з власними конспектами не варто записувати суцільним текстом. Необхідно робити абзаци і списки, виділяти ключові слова, заголовки і підзаголовки. Ведення записів можна розділити на дві форми: «книжкова» і «карткова». “Книжкові” конспекти записуються в загальний зошит, блокнот і т.п. Цей спосіб зручний тим, що всі записи по темі завжди будуть в одному місці. «Картковий» метод має свої власні переваги. Щоб знайти необхідний матеріал, досить буде взяти потрібний листок, що зберігається в окремому файлі.
Листи, на яких робляться записи, повинні мати поля. Це дасть можливість найбільш продуктивно працювати з текстом, робити позначки і примітки. Бажано записувати листок тільки з одного боку, щоб була можливість для кращої систематизації записів.

Види виписок
Залежно від кількості вільного часу і матеріалу, з яким доводиться працювати, виписки можуть приймати різні види і форми. Для продуктивної роботи з матеріалом необхідно вибрати найбільш підходящий спосіб конспектування.
Складання плану є одним з найпростіших методів запису інформації. Текст умовно ділиться на частини, кожна з яких отримує свою назву відповідно до змісту. План не підходить для тих випадків, коли потрібно конспектування великої кількості незнайомої інформації з великою кількістю термінів. Кожне невідоме слово вимагає детального роз’яснення, а значить, плану буде просто не досить для повноцінного збереження нової інформації.

Цитування в конспекті

Написання конспекту цитатами може також стати у пригоді. Думка відомого вченого дає додаткове уявлення про той чи інший предмет. Але і у цього способу є свої недоліки. По-перше, якщо вчений жив 100-200 років тому, то його пізнання по даній темі могли вже і втратити свою актуальність. По-друге, записувати цитати потрібно повністю, інакше в них просто не буде ніякого сенсу. Такий запис може зайняти багато часу і місця. По-третє, в одну цитату неможливо вкласти всю необхідну інформацію.
У бібліотеці існує можливість ксерокопіювати потрібний матеріал, в тих випадках, коли книгу не можна забрати додому. Цей факт значно полегшує завдання. Такий спосіб конспектування є найменш витратним в плані часу. Читачеві необхідно вибрати потрібні сторінки і записати їх в блокнот або на окремий аркуш.

Якщо книгу можна взяти додому, або якщо вона належить читачеві, одним з варіантів конспектування можуть стати пронумеровані або підписані закладки. Даний метод підходить для тимчасового зберігання інформації. Передбачається, що після того, як матеріал буде використаний за призначенням, наприклад, представлений під час усної доповіді, необхідності в його зберіганні вже не виникне. Для полегшення пошуку потрібної інформації на сторінці необхідно виділити потрібний фрагмент тексту. Можна акуратно підкреслити матеріал олівцем або поставити позначку на полях. Існують спеціальні клейкі закладки, які не залишають слідів після видалення.

Переказ. Тип конспектування, що передбачає переказ тексту. Така форма запису підходить для матеріалів, які не мають складної термінології. Прочитавши потрібну главу або книгу, можна просто описати її зміст своїми словами. Зазвичай виклад пишеться без згадки подробиць і будь-яких дрібних деталей. Незнайомі поняття можна виписати окремо, склавши словник.

Таблична форма конспектування – один з найбільш специфічних способів збереження інформації. Він застосовується в тих випадках, коли необхідна порівняльна характеристика двох предметів або явищ. Щоб не відволікатися при конспектування, потрібно скласти і підписати таблицю заздалегідь.